Громов Віктор Олексійович

український футболіст

Віктор Олексійович Громов (нар. 3 лютого 1965) — радянський та український футболіст, нападник та півзахисник.

Ф
Віктор Громов
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Олексійович
Громов
Народження 3 лютого 1965(1965-02-03) (59 років)
  СРСР
Зріст 174 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1988 СРСР «Шахтар» (Д) 0 (0)
1987  СРСР «Торпедо» (З) 2 (0)
1989 СРСР «Новатор» 14 (1)
1990—1992 СРСР/Україна «Шахтар» (П) 109 (46)
1992—1997 Україна «Кривбас» 145 (18)
1997—1999 Україна «Металург» (З) 27 (8)
1999  Україна «Металург-2» (З) 5 (2)
1999 Україна «Поліграфтехніка» 13 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Початок кар'єри ред.

Віктор Громов народився 3 лютого 1965 року. Перші кроки в дорослому футболі робив у складі донецького «Шахтаря», кольори якого захищав з 1987 по 1988 рік. Проте через високу конкуренцію в складі «гірників» був переведений до дубля, у складі якого того ж року зіграв 3 матчі та відзначився 1 голом у першості дублерів.

Для отримання необхідної в його віці ігрової практики був відправлений в аматорський клуб «Південьсталь» (Єнакієве). У складі цієї команди став володарем Кубку ім. М. Мержанова та кубку Донеччини. Потім Віктор відіграв і ключову роль у фіналі аматорського кубка України. Фінальний поєдинок складався з двох матчів, суперником єнакієвського колективу був дрогобицький «Авангард». У Дрогобичі перемогу святкували гості з рахунком 2:0, але в Єнакієвому місцева команда за підтримки власних трибун зуміла відігратися. Після завершення основного часу поєдинку єнакієвці вели з рахунком 2:0, але підсумковим рахунком був 2:2, отож суддя поєдинку призначив додатковий час. В одному з епізодів у власному штрафному майданчику гравці «Авангарду» збили Громова. Було призначено пенальті, який було реалізовано. «Південьсталь» виграла Кубок України, а разом з ним і приз республіканської газети «Радянська Україна». Завдяки цьому успіху на Віктора звернули увагу вже професіональні клуби й того ж року він перейшов на правах оренди до запорізького «Торпедо», яке на той час виступало в Другій союзній лізі. У складі «торпедівців» Громов зіграв 2 матчі в чемпіонаті СРСР.

У 1988 році повернувся до складу «Шахтаря». 16 червня 1988 року дебютував у футболці головної команди «гірників» у переможному (3:1) виїзному поєдинку 5-го туру групи «Б» Кубку Федерації проти алматинського «Кайрата». Віктор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. Проте цей матч виявився єдиним для гравця в першій команді, решту часу він виступав у дублі, в складі якого відзначився 4-ма голами.

У 1989 році знову повернувся до складу «Південьсталі», яка виступала в чемпіонаті УРСР. У складі єнакієвського колективу зіграв 18 матчів та відзначився 8-ма голами. Того ж року завдяки впевненій та результативній грі привернув до себе увагу друголігового маріупольського «Новатора». У складі маріупольців зіграв 14 матчів та відзначився 1 голом.

«Шахтар» (Павлоград) ред.

У 1990 році приєднався до складу павлоградського «Шахтаря», який на той час виступав у Другій нижчій лізі радянського чемпіонату. З 1990 по 1991 роки зіграв у цьому турнірі 83 матчі та відзначився 32 голами. Після розпаду СРСР павлоградський колектив отримав можливість стартувати в першому розіграші Першої ліги чемпіонату України та кубку України. Дебютував у першому розіграші національного кубка 16 лютого 1992 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 1/32 фіналу проти херсонського «Кристала». Віктор вийшов на поле в стартовому складі, а на 88-й хвилині його замінив Валерій Юдін[2].

У першій лізі дебютував 14 березня 1992 року в програному (1:3) виїзному поєдинку 1-го туру підгрупи 2 проти маріупольського «Азовця». Громов вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. Дебютним голом у першій лізі відзначився 20 березня 1992 року на 54-й хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 3-го туру підгрупи 2 проти криворізького «Кривбаса». Громов вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. За підсумками сезону 1992 року зіграв 26 матчів та відзначився 14 голами, ще 2 поєдинки провів у кубку України.

«Кривбас» ред.

Сезон 1992/93 років розпочав у складі «Шахтаря», але зігравши 1 поєдинок у кубку України, перейшов до вищолігового криворізького «Кривбаса». Дебютував у «вишці» 16 серпня 1992 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1-го туру проти тернопільської «Ниви». Віктор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5].

Дебютним голом у футболці криворіжан відзначився 1 листопада 1992 року на 23-й хвилині програного (1:5) виїзного поєдинку 12-го туру вищої ліги проти донецького «Шахтаря». Громов вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Саме в Кривому Розі пройшли найкращі роки в кар'єрі Віктора. Загалом у футболці криворізького клубу у вищій лізі зіграв 145 матчів та відзначився 18 голами, ще 5 матчів (1 гол) провів у кубку України.

«Металург» та «Металург-2» ред.

Під час зимової перерви в сезоні 1997/98 років перейшов до запорізького «Металурга». Дебютував у футболці запорожців 9 березня 1998 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти тернопільської «Ниви». Громов вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7].

Перший матч за «металургів» у вищій лізі провів 17 березня 1998 року в рамках 16-го туру проти земляків з «Торпедо» (перемога торпедівців, 1:0). Віктор вийшов на поле на 69-й хвилині, замінивши Володимира Коновальчука[8]. Дебютними голами у складі запорожців в чемпіонаті України відзначився 16 червня 1998 року на 60-й та 81-й хвилинах переможного (4:2) домашнього поєдинку 30-го туру проти кіровоградської «Зірки»[9].

Загалом у складі першої команди «металургів» у чемпіонатах України зіграв 27 матчів та відзначився 8-ма голами, ще 4 матчі (1 гол) провів у кубку України.

У сезоні 1998/99 років зіграв також 5 матчів (2 голи) за друголіговий фарм-клуб запорожців, «Металург-2».

«Поліграфтехніка» та завершення кар'єри гравця ред.

У 1999 році приєднався до олександрійської «Поліграфтехніки», яка на той час виступала в першій лізі чемпіонату України. Дебютував у футболці «поліграфів» 25 липня 1999 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 1-го туру проти луцької «Волині». Віктор вийшов на поле в стартовому складі, на 57-й хвилині відзначився дебютним голом за олександрійську команду, а на 85-й хвилині його замінив Олександр Прудкий[10]. Загалом у чемпіонаті України в складі «Поліграфтехніки» зіграв 13 матчів та відзначився 4 голами.

У 2001 році захищав кольори павлоградського «Факела», у складі якого зіграв 4 матчі (1 гол) у чемпіонаті Дніпропетровської області.

Стиль гри ред.

Боєць за своєю суттю, який не давав спокою ні собі, ні товаришам по команді, ні суперника. Його «фірмовою стравою» були гострі флангові проходи, несподівані відходи у відрив, кинджальні простріли уздовж воріт. Володів Віктор і добре поставленим ударом. Громова побоювалися всі. «Тримайте Громова!» — кричав з лави запасних Бернд Штанге, коли Віктор здійснював черговий рейд до воріт Дніпра.

Часто лікарі прямо на полі вправляли криворізькому хаву вибиту руку, після чого він знову продовжував грати. Було боляче — терпів, затиснувши в руці спадаючу капітанську пов'язку, йшов сам і вів за собою товаришів в атаку.

Примітки ред.

  1. «Кайрат» (Алма-Ата) - «Шахтар» (Донецьк). Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 23 вересня 2017. 
  2. «Шахтар» (Павлоград) - «Кристал» (Херсон). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  3. «Азовець» (Маріуполь) - «Шахтар» (Павлоград). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  4. «Кривбас» (Кривий Ріг) - «Шахтар» (Полтава). Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  5. «Кривбас» (Кривий Ріг) - «Нива» (Тернопіль). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  6. «Шахтар» (Донецьк) - «Кривбас» (Кривий Ріг). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  7. «Металург» (Запоріжжя) - «Нива» (Тернопіль). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  8. «Металург» (Запоріжжя) - «Торпедо» (Запоріжжя). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  9. «Металург» (Запоріжжя) - «Зірка» (Кропивницький). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017. 
  10. «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Волинь» (Луцьк). Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. 

Посилання ред.