Громадянська війна в Анголі
Громадянська війна в Анголі (порт. Guerra civil angolana) — довготривалий збройний конфлікт, громадянська війна, що продовжувалася в африканській державі Ангола, починаючи з 1975 і, з деякими перервами, аж до 2002 року. Війна почалася відразу після здобуття Анголою незалежності від Португалії в листопаді 1975 року. До цього, в контексті боротьби за деколонізацію окремі збройні сутички між місцевими рухами траплялися ще в 1974-75 роках, на фоні ангольської війні за незалежність.
Громадянська війна в Анголі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Холодна війна (до 1991) Перша та Друга конголезька війна (з 1996) | |||||||
| |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
МПЛА СВАПО Африканський національний конгрес Executive Outcomes[en] (1993—1995)[1] ФЛНК[en] (1975—2001)[2][3] Намібія (2001—2002)[a]. За підтримки: Куба (1975–91) НДР (1975–89) СРСР (1975–91) Білорусь (1998—02)[5][6] СФРЮ (1975—1991)[7] Північна Корея (1980-ті)[b] Бразилія[10][11][12][13] Мексика[14] |
УНІТА ФНЛА (1975–78)[3] ФЛЕК За підтримки: Південна Африка (1975–91)[8] США (1975–91)[3] Марокко (1970-ті)[3] КНР (1975)[3] Заїр (1975)[15][3] | ||||||
Командувачі | |||||||
Агоштінью Нету пом. Жозе Едуарду душ Сантуш Фідель Кастро Арнальдо Очоа[en] Леопольдо Сінтра Гайнц Кесслер Василь Петров Валентин Варенников Сем Нуйома |
Жонас Савімбі † Голден Роберто[en] Балтазар Форстер (1975—1978) П. В. Бота (1978—1989) Магнус Малан[en] Констанд Фільйон[en] Мобуту Сесе Секо | ||||||
Військові сили | |||||||
Війська МПЛА:
Східнонімецькі військові радники
|
Повстанці УНІТА:
Повстанці ФНЛА: | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо 2 077 — 10 000 загиблих,[30][31] |
Невідомо Невідомо | ||||||
Більш за 500 000 цивільних загиблих |
Сторони конфлікту
ред.Громадянська війна була насамперед боротьбою за владу між двома колишніми визвольними рухами: Народним рухом за визволення Анголи (МПЛА) (порт. Movimento Popular de Libertação de Angola – Partido do Trabalho) та Національним союзом за повну незалежність Анголи (УНІТА) (порт. União Nacional para a Independência Total de Angola) (UNITA). Водночас, громадянський конфлікт був однією з неоголошених посередницьких битв «холодної війни», через впливове втручання основних ворогуючих сил, Радянського Союзу і Сполучених Штатів Америки.
Дві основні протиборчі сторони, МПЛА і УНІТА, мали різне підґрунтя в ангольській соціальній структурі і взаємно несумісних керівництва, незважаючи на їхню загальну ціль покласти край колоніальній владі. Хоча обидва рухи сповідували чітко висловлені соціалістичні ідеї, з метою здобуття міжнародної підтримки, як вони представляли як «марксистсько-ленінською» і «антикомуністичною» відповідно[37]. Третя сторона конфлікту, Національний фронт за визволення Анголи (ФНЛА) (порт. Frente Nacional de Libertação de Angola), що билася проти МПЛА разом з УНІТА під час війни за незалежність та деколонізацію, не зіграла суттєвої ролі в громадянській війні. Одночасно, на півночі країни асоціація сепаратистських груп бойовиків під назвою Фронт за визволення анклаву Кабінда (ФЛЕК) (порт. Frente para a Libertação do Enclave de Cabinda, FLEC), змагалася за здобуття незалежності провінції Кабінда від Анголи.
Періодизація
ред.27-річна війна умовно поділяється на основні три періоди — між 1975 і 1991, 1992 і 1994, та 1998 і 2002 роках — що переривалися стислими періодами миру. До того часу, коли МПЛА, нарешті, домоглася перемогти в 2002 році, більше 500 000 чоловік були вбиті і більше одного мільйона осіб вважалися переміщеними особами. Війна повністю зруйнувала економіку та інфраструктуру Анголи, а система державного управління, економічні підприємства, і релігійні установи країни були практично знищені.
Ангольська громадянська війна стала відомою завдяки комбінації насильницької внутрішньої політики всередині Анголи і масивній іноземній інтервенції. І Радянський Союз, і Сполучені Штати надавали колосального значення конфлікту через його вирішальне значення для утримання глобального балансу сили і за підсумками холодної війни, і вони та їхні союзники доклали значних зусиль, щоб зробити цю посередницьку війну між двома блоками наддержав. Громадянська війна в Анголі за кінцевим рахунком, стала одним з найтриваліших, найкривавіших та найвидніших збройних конфліктів періоду «холодної війни». Крім того, конфлікт в Анголі часто переплетався з конфліктом у сусідній Демократичній Республіці Конго, а також з намібійською війною за незалежність.
За даними ООН, на початок 21 століття Ангола займає перше місце у світі за кількістю встановлених і не видалених мін — на 10 млн жителів їх доводиться близько 12 млн одиниць. Понад 100 тис. громадян Анголи отримали каліцтва, підірвавшись на цих мінах.
Див. також
ред.Нотатки
ред.- ↑ Роздратовані транскордонними рейдами УНІТА, Сили оборони Намібії у відповідь відправили підрозділи в південну Анголу та знищили тренувальний табір УНІТА в Лікуа наприкінці січня 2001[4] Намібіїські війська не були виведені з Анголи до травня 2002[4]
- ↑ Північнокорейська військова місія в Анголі мала близько 1500 співробітників, прикріплених до FAPLA в 1986, швидше за все, радників, хоча їхні точні обов'язки невідомі[8]. Їхню присутність в Анголі, можливо, опосередковано субсидував Радянський Союз[9].
Примітки
ред.- ↑ Fitzsimmons, Scott (November 2012). Executive Outcomes Defeats UNITA. Mercenaries in Asymmetric Conflicts. Cambridge University Press. с. 167. doi:10.1017/CBO9781139208727.006. ISBN 9781107026919.
- ↑ Wolfe, Thomas; Hosmer, Stephen (1983). Soviet policy and practice toward Third World conflicts. Lanham: Rowman & Littlefield. с. 87. ISBN 978-0669060546.
- ↑ а б в г д е Hughes, Geraint (2014). My Enemy's Enemy: Proxy Warfare in International Politics. Brighton: Sussex Academic Press. с. 65—79. ISBN 978-1845196271.
- ↑ а б Weigert, Stephen (2011). Angola: A Modern Military History. Basingstoke: Palgrave Macmillan. с. 151, 233. ISBN 978-0230117778.
- ↑ Завоюет ли Беларусь позиции на глобальных рынках оружия? [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.] (10 сентября 2011)
- ↑ Торговля оружием и будущее Белоруссии. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
- ↑ Shubin, Vladimir; Shubin, Gennady; Blanch, Hedelberto (2015). Liebenberg, Ian; Risquet, Jorge (ред.). A Far-Away War: Angola, 1975-1989. Stellenbosch: Sun Press. с. 86—87. ISBN 978-1920689728.
- ↑ а б James III, W. Martin (2011) [1992]. A Political History of the Civil War in Angola: 1974-1990. New Brunswick: Transaction Publishers. с. 207—214, 239—245. ISBN 978-1-4128-1506-2.
- ↑ Polack, Peter (13 грудня 2013). The Last Hot Battle of the Cold War: South Africa vs. Cuba in the Angolan Civil War. Casemate Publishers. с. 66—68. ISBN 9781612001951.
- ↑ Brazil-South Africa Nuclear Relations | Wilson Center. www.wilsoncenter.org. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ Selcher, Wayne A. (1976). Brazilian Relations with Portuguese Africa in the Context of the Elusive "Luso-Brazilian Community". Journal of Interamerican Studies and World Affairs. 18 (1): 25—58. doi:10.2307/174815. JSTOR 174815.
- ↑ а б KWACHA UNITA PRESS THE NATIONAL UNION FOR THE TOTAL INDEPENDENCE OF ANGOLA UNITA STANDING COMMITTEE OF THE POLITICAL COMMISSION 1999 – Year of Generalised Popular Resistance – COMMUNIQUE NO. 39/CPP/99. Federation of American Scientists. Архів оригіналу за 5 серпня 2022. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ IX. ARMS TRADE AND EMBARGO VIOLATIONS. Human Rights Watch. September 1999.
- ↑ Cámara, Francisco (1993). Dos Captíulos de la Diplomacia Mexicana. Mexico City: National Autonomous University of Mexico. с. 73. ISBN 978-968-36-2914-2.
- ↑ Steenkamp, Willem (2006) [1985]. Borderstrike! (вид. Third). Durban: Just Done Productions Publishing. с. 102—106. ISBN 978-1-920169-00-8.
- ↑ Saul David (2009). War. Google Books. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 9 березня 2013.
- ↑ а б в «La Guerras Secretas de Fidel Castro» [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.](ісп.). CubaMatinal.com. Retrieved 9 March 2013.
- ↑ Africa South of Sahara 2004, p. 66.
- ↑ Cuban Tanks • Rubén Urribarres. Cuban Aviation • Rubén Urribarres.
- ↑ Gleijeses, Piero (2013). Visions of Freedom: Havana, Washington, Pretoria, and the Struggle for Southern Africa, 1976–1991. UNC Press Books. с. 521.
- ↑ Risquet Valdés (2007: xlvii)
- ↑ Risquet Valdés 2008: 102
- ↑ Bridgland, Fred. THE WAR FOR AFRICA. www.rhodesia.nl. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Война в Анголе. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ Irving Louis Horowitz (1995). Cuban Communism, 8th Edition. Google Books. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 9 березня 2013.
- ↑ Angola — Independence Struggle, Civil War, and Intervention [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.]. MongaBay.com.
- ↑ Political terrorism: a new guide to actors, concepts, data bases, theories and literature
- ↑ а б Clodfelter, Micheal (2017). Warfare and Armed Conflicts: A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures, 1492–2015, 4th ed. McFarland. с. 566. ISBN 978-0786474707.
- ↑ Secondary Wars and Atrocities of the Twentieth Century [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Necrometrics.com. Retrieved 2012-05-21.
- ↑ Fidel Castro of Africa! — Natna. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ Bush Wars: The Road to Cuito Cuanavale. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ Soviet Union and Russia lost 25,000 military men in foreign countries — English Pravda. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ «UNITA propustila posledních 20 československých rukojmí po více než roce» (in Czech) [Архівовано 11 травня 2013 у Wayback Machine.]. CzeskaTelevize.cz. 2008. Retrieved 21 December 2012.
- ↑ Akawa, Martha; Silvester, Jeremy (March 2012). Journal for Studies in Humanities and Social Sciences (PDF). Т. 1, № 1. Windhoek, Namibia: University of Namibia. Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2016. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Reginald Herbold Green. Namibia : The road to Namibia – Britannica Online Encyclopedia. Britannica.com. Процитовано 15 січня 2013.
- ↑ Хоча МПЛА прийняв приставку до своїй назви «марксистською-ленінська» в 1977, разом з цим, розправилася з крилом всередині партії, що пропагувала ідеї стати комуністичною; приставку прибрали в 1991 році. УНІТА сповідувала антикомуністичну риторику, від якої позбавилася в 1991 році
Література
ред.- Une Odyssée Africaine (France, 2006, 59mn) (movie directed by Jihan El Tahri)
- Arthur J. Klinghoffer, The Angolan War: A study of Soviet policy in the Third World, Boulder/Col.: Westview Press, 1980
- Gleijeses, Piero, Conflicting Missions: Havana, Washington, and Africa, Chapel Hill: The University of North Carolina Press, 2002
- Pazzanita, Anthony G, «The Conflict Resolution Process in Angola.» The Journal of Modern African Studies, Vol. 29 No 1(March 1991): pp. 83–114.
- Malaquias, Assis. Rebels and Robbers: Violence in Post-Colonial Angola, Uppsala: Nordiska Afrikainstitutet, 2007
- Minter, William. Apartheid's Contras: An Inquiry into the Roots of War in Angola and Mozambique, Johannesburg: Witwatersrand Press, 1994
- Wolfers, Michael, & Bergerol, Jane. Angola in the Front Line, London: Zed Books, 1983
- W. Martin James III (2011). A Political History of the Civil War in Angola 1974–1990. Piscataway: Transaction Publishers. с. 34. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 3 лютого 2017.
Посилання
ред.- Кевін Окот. Краще отрута (2023)
- All Peace Agreements for Angola [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — UN Peacemaker
- Welt Online: Wie Castro die Revolution exportierte [Архівовано 19 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- The National Security Archive: Secret Cuban Documents on Africa Involvement [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Village of the Living Dead: With the Cubans in Angola [Архівовано 8 січня 2015 у Archive.is]
- Войны в Южной Африке. Гражданская война в Анголе (1961—2002) [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Ключ к победе с «мятежевойной» — борьба за умы
- Урок истории. Война в Анголе. [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Гражданская война в Анголе (1961 г. — 2002 г.) [Архівовано 7 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- 10 anos de paz em Angola — Especial da DW [Архівовано 1 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (порт.)
- Another Day of Life (2018) біографічний мультиплікаційний фільм про роботу польського журналіста Річарда Капушинського в Анголі під час першого періоду громадянської війни [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.]
Відео
ред.- Контингент. Ангола (Украина, 4 серии) 2011 год [Архівовано 24 квітня 2013 у Wayback Machine.]