Відкрити головне меню

Гриці́ївкасело в Україні, в Срібнянському районі Чернігівської області. Населення становить 348 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гриціївська сільська рада, якій підпорядковані села Галка, Лозове, Побочіївка. Розташ. на р. Лисогорі, за 7 км від райцентру та за 32 км від залізнич. ст. Талалаївка.

село Гриціївка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Срібнянський район
Рада/громада Гриціївська сільська рада
Код КОАТУУ 7425182501
Основні дані
Засноване 1550
Населення 348
Площа 17,685 км²
Густота населення 19,68 осіб/км²
Поштовий індекс 17321
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°40′07″ пн. ш. 32°58′15″ сх. д. / 50.66861° пн. ш. 32.97083° сх. д. / 50.66861; 32.97083Координати: 50°40′07″ пн. ш. 32°58′15″ сх. д. / 50.66861° пн. ш. 32.97083° сх. д. / 50.66861; 32.97083
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми Галка
Місцева влада
Адреса ради 17321 Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Гриціївка, вул. Незалежності, 2 , тел. 2-85-31
Карта
Гриціївка. Карта розташування: Україна
Гриціївка
Гриціївка
Гриціївка. Карта розташування: Чернігівська область
Гриціївка
Гриціївка
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Виникла у 2-й пол. 17 ст. Входила до Срібнянської, з 1761 - до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1923), до Срібнянського району Прилуцького округу (1923–1930).

ГетьманщинаРедагувати

Вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче». Близько 1700 гетьман І. Мазепа надав його своєму племіннику срібнянському городовому отаману Афанасію Мокієвському. 1710 гетьман І. Скоропадський відібрав село і віддав його прилуцькому полковому писарю Андрію Севастияновичу, після смерті якого (1719) Гриціївка перейшла до трьох його синів - Івана, Василя і Матвія.

Старший син, бунчуковий товариш Іван, володів селом років 20. 1737 - 57 госп. селян, 23 госп. козаків (14 виборних, 9 підпомічників); власником селян був Іван Андр. Севастиянович. Після нього Грниціївка дісталася його дочці Марфі і сину Матвію Андр., в якого було двоє синів - Іван і Матвій Матвійовичі. Останні володіли селянами і в 1780; крім них, власником селян був бунчуковий товариш Осип Федор. Лисенко, якого О. Лазаревський вважає чоловіком Марфи Андр.

Всього 1780 в Гриціївці налічувалося: 91 двір (157 хат) селян, 3 двори (8 хат) підсусідків і 17 дворів (38 хат) козаків. У тому ж році споруджена нова дерев. Покровська ц-ва (перша ц-ва збудована до 1725).

Імперський періодРедагувати

1797 в Г. наліч. 527 душ чол. статі податкового населення. Наприкінці 18 ст. Іван Олександрович Брежинський одружився з Настею Петрівною Севастиянович, яка володіла частиною Гриціївки, і село потрапило Брежинським. На початку 19 ст. (30-ті рр.) поміщиком Гриціївки був Олександр Іванович Брежинський. Його діти володіли селянами Гриціївки до 1861.

1859 - 159 дворів, 1122 ж. У 1861-66 рр. в Гриціївці містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 5 громад (558 ревіз. душ) селян; козаки Г. підлягали Березівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.

Після реорганізації волостей Гриціївка 1867 увійшла до нової Срібнянської вол. 2-го стану. 1886 -13 8 дворів селян-власників, які входили до 2-х сільс. громад(Брежинського та Шкляревича), 57 дворів козаків, 3 двори міщан та ін., 219 хат, 1202 ж.; діяли: нова дерев, ц-ва (1861), земське початкове однокласне училище (засн. 1863, у віданні земства з 1872), 10 вітряків, З олійниці.

1910-315 госп., з них козаків - 103, селян - 196, ін. непривілейованих-6, привілейованих - 10, наліч. 1876 ж., у т.ч. 16 теслярів, 15 кравців, 13 шевців, 1 столяр, 4 ковалі, 1 слюсар, 160 ткачів, 3 візники, 79 поденників, 14 займалися інтелігентними та 204 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1968 дес. придатної землі. Діяло земське однокласне училище, в якому навчалося 72 хлопч. і 37 дівча т (1912), дерев. Покровська ц-ва (у рад. період закрита).

Радянська добаРедагувати

У 1923-30 рр. Г. - центр сільради. 1925 - 370 дворів, 1855 ж.; 1930 - 316 дворів, 1487 ж.; 1996 р. - 137 дворів, 382 ж. [1]

ПриміткиРедагувати

  1. Гриціївка // Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – С. 134

ПосиланняРедагувати