Вікіпедія

Грицьків Роман Ярославович

український історик
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2018)

Роман Ярославович Грицьків (нар. 19 грудня 1982, Львів) — український історик та громадський діяч, дослідник українського визвольного руху та українсько-польських відносин у ХХ столітті, діяльності ОУН і УПА, сучасної історії України, польської історіографії українсько-польських відносин 1939—1947 років. Автор та співавтор наукових і науково-популярних робіт, упорядник та відповідальний редактор фотоальбомів, збірників документів і матеріалів.

Грицьків Роман Ярославович
Народився 19 грудня 1982(1982-12-19) (41 рік)
Країна  Україна
Діяльність історик
CMNS: Грицьків Роман Ярославович у Вікісховищі
Роман Грицьків

Директор Громадської організації «Мистецький Фонд імені Короля Данила» (2009), співзасновник і Голова Громадської організації "Громадський Рух «Українська Альтернатива» (2015), член Ради і Правління Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса (2017).

Короткий життєпис ред.

Роман Ярославович Грицьків народився 19 грудня 1982 року у місті Львові. В 1999 році закінчив у місті Винники Загальну середню школу № 29 м. Львова. У 1997−1999 роках навчався у Львівській обласній Малій академії наук, секція історія, призер обласного конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів МАН. У 1999 − 2004 навчався на історичному факультеті Львівського національного університету ім. І.Франка, кафедра новітньої Історії України, спеціальність історія, диплом магістра історії з відзнакою.

2003 − 2007 − науковий співробітник, відповідальний за зв'язки з громадськістю, методико-бібліографічний відділ та бібліотеку Центру досліджень визвольного руху, член редколегії (2004 − 2007), відповідальний редактор наукового збірника «Український визвольний рух» (2007).

2005—2014 — молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича Національної академії наук України, Відділ новітньої історії, Сектор досліджень визвольного руху. 2007—2014 — голова профспілкової організації співробітників Відділу. Здобувач, тема кандидатської дисертації — «Польська історіографія українського визвольного руху 1940х–1950х років».

З 2009 р. — директор Громадської організації «Мистецький Фонд імені Короля Данила».

2013—2016 — помічник-консультант на громадських засадах народного депутата України.

У 2014- 2018 роках — співкоординатор і член конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу наукових робіт студентів і аспірантів «Історія, яка нас об'єднує».

2015 — співзасновник та Голова Громадської організації «Громадський Рух „Українська Альтернатива“».

У 2016 році обраний членом Ради, а у 2017, також членом Правління Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса.

З 1997 року займається науковою та громадською діяльністю.

Учасник та керівник проектів: академічних досліджень і популяризації історії України ХХ століття, діяльності ОУН і УПА, українсько-польських взаємин; збору і оцифрування архівів, світлин, документів та усних свідчень з історії України ХХ століття. Є одним з провідних українських дослідників польської історіографії українсько-польських відносин 1939—1947 рр. та ОУН і УПА[1][2]. Розробив періодизацію і детально проаналізував розвиток польської історіографії УПА та українсько-польських стосунків 1939—1947 років.[3] Автор, упорядник та відповідальний редактор понад 50 наукових і науково-популярних праць, фотоальбомів, збірників документів і матеріалів з історії та історіографії України ХХ століття.

Відомий, як відповідальний редактор та упорядник серії документальних фотолітописів і виставок присвячених видатним історичним ювілеям: 25-річчю проголошення Незалежності України — «Ще не вмерла України ні слава, ні воля! Шлях нескорених» (Київ, 2016); 25-річчю розпаду СРСР — «Біловезька угода 8 грудня 1991 року. Точка неповернення» (Київ, 2017), англійською мовою — «Belavezha accords of December 8, 1991. The crush of the USSR» (Kyiv, 2017); 100-літтю Української національної революції 1917—1921 рр. — «За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ!» (Київ 2017), англійською мовою — «For Ukraine, for its faith, honor and freedom, for thepeople!» (Kyiv, 2017); 75-літтю створення УПА — «Українська Повстанська Армія 1942—1954» (Киів, 2017). А також, як співавтор проекту «Українська Повстанська Армія: історія нескорених» (виставка 2007—2014 експонувалася в найбільших містах України, США, Британії, Канаді, Австралії, Німеччині, Греції); науково-популярна колективна монографія (Львів, 2007), англійською мовою The Ukrainian Insurgent army: A history of Ukraine's Unvanquished Freedom fighters (Lviv, 2007); навчально-демонстраційний посібник (Львів, 2007); фотоілюстративний путівник (Київ, 2008); компакт-диск (2007).

Активний учасник громадських та публічних обговорень, теле- і радіопередач. Експерт з актуальних історичних та суспільних питань, зокрема: української історії ХХ ст.[4][5][6], діяльності ОУН і УПА[7][8], українсько-польських стосунків[9], переселення українців і операції «Вісла»[10][11], мистецької і культурної спадщини, гуманітарної, історичної та культурної політики[12], національної пам'яті та декомунізації[13], вшанування видатних історичних постатей та історичних дат[14], сучасної української еміграції та світового українства[15].[16]

Ініціатор інформаційно-просвітницького проекту «Батьківське самоврядування у школі» (2015—2016) та інформаційно-просвітницький проекту профорієнтації шкільної та студентської молоді «Клуб українських професіоналів» (2016). У 2015 році ініціював захист прав батьків та школярів під час незаконного використання їхніх зображень у виборчій кампанії до органів місцевого самоврядування у м. Винники.[17][18]

Восени 2018 року виступив з необхідністю внесення змін до окремих розділів підручнику для 10 класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» (автори О.Аркуша і М.Мудрий), щодо недопущення висвітлення діяльності українських підрозділів «Нахтігаль», «Роланд» та Дивізії «Галичина», як «проявів колабораціонізму» з нацистською Німеччиною, та використання портрету Р.Шухевича, для ілюстрації цього явища. У підсумку, за підтримки науковців та громадськості, вдалося домогтися від Міністерства освіти України внесення необхідних змін до підручника.[19][20][21][22][23]

1–14 грудня 2018 року, як автор та історик здійснив лекційно-презентаційне турне країнами Європи — «Епоха незламності й боротьби». Під час цього заходу в українських громадах Італії, Португалії, Іспанії та Франції було проведено наукові виступи, презентовано виставки і фотоальбоми присвячені 100-літтю Української національної революції 1917—1921, 75-літтю створення УПА і 25-літтю проголошення Незалежності України".[24][25]

У сфері культури та мистецтва, як директор ГО «Мистецький Фонд імені Короля Данила» організатор і керівник проектів, виставок, презентацій та інших заходів спрямованих на збереження і популяризацію української духовної спадщини та історії.

Нагороди та відзначення ред.

Бібліографія ред.

 
Роман Грицьків — автор і відповідальний редактор фотоальбому «Українська Повстанська Армія 1942—1954», 2018
Монографії та фотоальбоми
Збірники матеріалів, путівники, виставки та інше
  • Українська Повстанська Армія: історія нескорених фотоілюстративний путівник [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.] (Київ, 2008)
  • The Ukrainian Insurgent army: A history of Ukraine's Unvanquished Freedom fighters [Архівовано 21 січня 2018 у Wayback Machine.] (Lviv, 2007);
  • Українська Повстанська Армія: історія нескорених. Навчально-демонстраційний посібник (Львів, 2008) [18]
  • «Грім». Полковник УПА Микола Твердохліб. Збірник матеріалів і спогадів [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] / Упор. Р.Грицьків. — Львів–Торонто: Видавництво Літопис УПА, 2008. — 128 с. (Серія події і люди. Вип.5)
  • Гоян Я. Маркіян Шашкевич. Апостол Духа. Портрет. — 344 с.; Читанка для діточок (оригінальний текст). — 215 с.; Читанка для діточок (адаптований текст). — 316 с. / Трилогія / Укладач Я.Гоян; науковий редактор Р.Грицьків. — Київ, 2017 [19] [Архівовано 23 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  • Українська Повстанська Армія: історія нескорених. Виставка (2007—2014 експонувалася в найбільших містах України, США, Британії, Канаді, Австралії, Німеччині, Греції)[20]
  • Виставки до 25 річниці проголошення Незалежності України — «Символи України», «Видатні історичні постаті України», «Визначні українці сучасності» / Відповідальний редактор Р.Грицьків — Київ, 2016
  • Виставки до 100-річчя Української національної революції 1917—1921 — «Провідники Української національної революції 1917—1921», «Діячі Української національної революції 1917—1921», «Сто перемог України 1917—2017» / Відповідальний редактор Р.Грицьків — Київ, 2017 [21] [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Виставка до 75-річчя створення Української Повстанської Армії — «Постаті Українського національно-визвольного руху 1940х–1950х років» / Відповідальний редактор Р.Грицьків — Київ, 2018
  • Батьківське самоврядування у школі. Інформаційна листівка (2015—2016)
  • Документальний фільм «За Україну, за її волю! (миттєвості української історії)» (реж. С.Буковський). 2017. Науковий консультант
Основні наукові статті

Примітки ред.

  1. ↑ [1]
  2. ↑ [2]
  3. ↑ Див. також en:Historiography of the Volyn tragedy#Communist Poland
  4. ↑ День, коли в Україні розпочався Голодомор. Інфодень на 5 Львів. 07.08.2020. YouTube. 5 канал Львів. 7 серпня 2020. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ НА ЧАСІ. До четвертої річниці Майдану. YouTube. Na Chasi. 21 листопада 2017. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ [3]
  7. ↑ Що робили б Коновалець та Бандера, якби жили в наші дні?. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 5 лютого 2021. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Досвід УПА для ЗСУ. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 14 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Роман Грицьків та Михайло Галущак. Волинська трагедія: минуле і сьогодення. YouTube. Михайло Галущак. 13 липня 2016. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ 70-ті роковини операції «Вісла». ТОП ТЕМА. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 24 квітня 2017. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ [4] [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Скульптурам левів на Личакові не місце. YouTube. Телеканал НТА. 12 листопада 2018. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ У нашій студії говорили про декомунізацію. YouTube. Телеканал НТА. 24 липня 2017. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ 🇺🇦 Історія української державності: зброя у боротьбі з Росією. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 27 червня 2022. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ Про українців країн Балтії - Естонії, Литви, Латвії | Українці в світі. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 5 листопада 2021. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ [5]
  17. ↑ [6] [Архівовано 13 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  18. ↑ [7] [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  19. ↑ [8]
  20. ↑ [9]
  21. ↑ [10]
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ [11]
  24. ↑ Інтерв'ю з відомим Львівським істориком Романом Грицьківим. YouTube. Тризуб ТV /Португалія - Tryzub TV /Portugal. 7 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ Лекція історика Романа Грицьківа у Лісабоні. YouTube. Тризуб ТV /Португалія - Tryzub TV /Portugal. 8 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ [12] [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Фото грамоти. Facebook. Роман Грицьків. 10 листопад 2017. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  28. ↑ Дякую за високу державну нагороду! Змагатиму з подвійною наполегливістю! Слава Україні! Героям Слава!. Facebook. Роман Грицьків. 17 травень 2018. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грицьків_Роман_Ярославович&oldid=41452152