Відкрити головне меню

Надія Євгенівна Гринфельд (уроджена Кенигшац; 1887, Кишинів — 1918) — бессарабський політик, одна з двох жінок-депутатів «Сфатул Церій» (1917—1918).

Гринфельд Надія Євгенівна
Народилася 1887
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла 1918
Бессарабська губернія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Moldavian Democratic Republic.svg Молдавська Демократична Республіка
Діяльність політик
Посада Член Парламенту Молдови[d]
Партія Бунд

БіографіяРедагувати

Народилася в родині присяжного повіреного Євгена Семеновича (Самойловича) Кенигшаца (1861, Бєльці — 1939, Кишинів)[1] і Ольги Вільгельмівни (Василівни) Бернштейн (з потомствених лікарських династій; дід — Самуїл Ісаакович Кенигшац — був міським лікарем Бельц; інший дід — Вільгельм Вікентійович Бернштейн — був лікарем в Кишиневі та колезьким радником).[2][3][4] Її бабуся — Марія Григорівна Кенигшац (уроджена Коган) — була літератором і співробітницею газети «Тижнева хроніка „Сходу“» (1882—1883); друкувалася також у «Світанку»[5][6][7].

У 1903 році стала членом кишинівського відділення Бунду, пізніше — членом РСДРП.[8][9][10] Була активна в меншовицьких організацій в Одесі, Києві і Санкт-Петербурзі (згодом у Петрограді і Кронштадті).[11][12][13]

Як член «Сфатул Церій» займала політичну позицію, протилежну Олені Алістар (другої жінки-депутата цього органу).[14][15] Ратувала за незалежність Бессарабії від Румунського королівства в перехідний період з подальшим приєднанням до Росії.[16][17] 2 грудня 1917 року «Сфатул Церій» проголосив створення Молдавської Народної Республіки.[18]

Після анексії Бессарабії Румунією, в січні 1918 року при спробі переходу через Дністер Надія Гринфельд була розстріляна румунськими жандармами (тоді ж були розстріляні шість інших членів «Сфатул Церій» — Василь Рудьєв, Федір Котарос, Дмитро Прахницький, Іван Панцир, Петро Чумаченко та Микола Ковсан).[19][20][21][22][23][24]

Надія Гринфельд (як і її батько) є однією з основних персонажів п'єси і романа Семена Рєзніка «Кривава карусель» (під ім'ям Фріда Кенигшац, курсистка, 25 років).[25]

РодинаРедагувати

Її батько, Євген Семенович  Кенигшац, в 1917—1918 роках був гласним Кишинівської міської Думи, членом «Сфатул Церій» і помічником комісара Тимчасового уряду у місті.[26] Мати, Ольга Вільгельмівна Кенигшац, була керуючою денним дитячим притулком.[27]

  • Чоловік — присяжний повірений Петро Ісакович Гринфельд (1877 — після 1939), соціал-демократ, у 1900—1907 роках брав участь у діяльності Бунду в Кишиневі, Одесі, Києві, в 1904 році був делегований на Бернську конференцію Бунда, а в 1917 році був висунутий кандидатом у депутати Установчих Зборів за списками РСДРП(о).[28]
    • Син — Лев Петрович Гринфельд (1908—?).

ПриміткиРедагувати

  1. У записах про народження кишинівського міського рабина записаний як Ізраїль-Євген Самойлович Кенигшац.
  2. Jews involved in public life of Bessarabia, from books of Annual 1862, 1872, 1875 and 1893: Доктор медицини Самуїл Ісаакович Кенигшац був також дійсним членом Бессарабського статистичного комітету.
  3. Князь Сергій Урусов «Записки губернатора»
  4. Letter from S. Ghelman to Mr. M. Meyerson
  5. Словник псевдонімів російських письменників, вчених і громадських діячів
  6. Марія Кенигшац
  7. Літопис 10. Випуск 6. У 2 частинах. Частина 1. 1880—1884 Збереглася її листування з В. С. Аксакових.
  8. The Tribe of Dina
  9. Rebekka Denz «Bundistinnen»
  10. Вперёд, в прошлое!. Архів оригіналу за 29 квітень 2014. Процитовано 29 березень 2019. 
  11. Василе Дива «Спаплюжена свобода»
  12. Гринфельд Надія Євгенівна
  13. Modern Jewish History: Bundist Counterculture In Interwar Poland
  14. Володимир Анікін «Лютий 17-го року і бессарабське єврейство». Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 29 березень 2019. 
  15. În Basarabia. Архів оригіналу за 2 травень 2014. Процитовано 29 березень 2019. 
  16. Прогулки по Кишинёву. Архів оригіналу за 23 вересень 2015. Процитовано 29 березень 2019. 
  17. Так починалася «уніря»
  18. Нашествие румынских армий. Архів оригіналу за 29 квітень 2014. Процитовано 29 березень 2019. 
  19. Интервью с Петром Шорниковым. Архів оригіналу за 29 квітень 2014. Процитовано 29 березень 2019. 
  20. Євреї Бессарабії
  21. Василе Дива «Спаплюжена свобода»
  22. Marius Dorin Lulea «Scurtă analiză — Cine піти, але și cine Nu піти, але Unirea Republicii Moldova cu România»
  23. Arkady Joseph Sack «Struggling Russia» (1919)
  24. 27 березня (9 квітня) 1918 р.
  25. С. Е. Резнік «Кривава карусель»
  26. З протоколу допиту свідка Євгена Кенигшаца, 45 років, кандидата права
  27. Королівське скарб[недоступне посилання з Июнь 2018]
  28. Російські соціалісти й анархісти