Відкрити головне меню

Гринокіт, ґринокітмінерал класу сульфідів, сульфід кадмію координаційної будови.

Гринокіт
Greenockite-259580.jpg
Кристали гринокіту з Намибії
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула CdS
Клас мінералу Сульфіди
Nickel-Strunz 10 2.CB.45[2]
Dana 8 2.8.7.2
Ідентифікація
Колір жовтий, оранжевий, червоний
Сингонія Гексагональна сингонія
Злам раковистий
Твердість 3—3,5
Блиск алмазний до смолистого
Прозорість Прозорий чи непрозорий
Колір риси оранжево-жовтий
Інші характеристики
Названо на честь Charles Cathcart, 2nd Earl Cathcart[d][2]
CMNS: Гринокіт на Вікісховищі
Кристалічна структура гринокіту

Загальний описРедагувати

Хімічна формула: CdS.

Містить 78 % Cd і домішку In.

Сингонія гексагональна.

Ізоструктурний з вюртцитом.

Утворює кристали розміром 0,5—6 мм і друзи.

Твердість 3—3,5. Густина 4,9—5,0. Крихкий. Злам раковистий.

Колір жовтий, помаранчевий, червоний. Напівпрозорий, іноді прозорий[3] чи непрозорий[4]. Риса блискуча, оранжево-жовта. Блиск алмазний до смолистого[3].

Знаходиться у вигляді нальотів по тріщинах в зонах повторного сульфідного збагачення ряду родовищ. Зустрічається разом зі сфалеритом і вюрцитом, що містять кадмій. Знайдений в цинково-рудних родовищах Чехії, США, Франції[3], у багатьох місцях в Шотландії[5].

Збагачується флотацією і входить до колективних концентратів[3].

Названо на честь лорда Ґрінока (англ. Lord Greenoc), який був власником землі, де цей мінерал було вперше знайдено[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. а б MinDat
  3. а б в г Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  4. Greenockite Mineral Data. Mineralogy Database (англійською). webmineral.com. Архів оригіналу за 2013-01-10. Процитовано 2012-11-02. 
  5. а б John Faithfull. Greenockite (англійською). University of Glasgow, Hunterian Museum. Архів оригіналу за 2012-11-23. Процитовано 2012-11-02. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати