Гриневецький Мелетій Модест

церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету

Гриневе́цький Моде́ст ЧСВВ (хресне ім'я Михайло; 8 листопада 1758, Літовищі — 1 квітня 1823, Львів) — церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету.

о. Модест Гриневецький, ЧСВВ
Модест Гриневецький — ректор Львівського університету
Модест Гриневецький — ректор Львівського університету
Народився 8 листопада 1758(1758-11-08)
с. Літовищі Ліського повіту на Лемківщині (тепер Польща)
Помер 1 квітня 1823(1823-04-01) (64 роки)
Львів
Місце проживання Монастир св. Онуфрія у Львові
Громадянство Coat of Arms of the Polish-Lithuanian Commonwealth.svg Річ Посполита
Австрійська імперія Австрійська імперія
Національність українець
Галузь наукових інтересів історія, богослов'я, джерелознавство
Заклад Львівський університет
Вчене звання професор, ректор
Науковий ступінь доктор богослов'я

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у селі Літовищі (Лютовиська) на Лемківщині (пізніше Ліського повіту, тепер Бещадський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща).

Навчався у так званій граматикальній і гуманітарній школі в місті Самборі, пізніше в містах Добромилі та Замості.

1777 р. вступив у монастир Василіянського Чину. На облаченні в монашу рясу отримав монаше ім'я Мелетій, однак на вічні обіти змінив його на Модест, тому в біографічних статтях часто замість справжнього хресного імені подане саме це перше ім'я.

Як студент Замостської академії написав розвідку «Філософське обґрунтування фізики» (1781 р.). Був учителем василіянських гімназій у Дрогобичі (1781—1782), Лаврові (1783—1784, викладав тут риторику[1], за даними «Енциклопедії Українознавства» заклад називався «окружна школа», був аналогічним до головної школи[2]). З кінця 1784 до 1789 р. навчався християнського богослов'я і філософії у Відні, пізніше Львові.

Викладав догматику української мовою у Провізоричному науковому інституті в руській мові (лат. Studium ruthenum) при Львівському університеті, з 1793 р. очолював кафедру латинської мови та догматики. 1799 р. одержав звання доктора і титул звичайного професора, 1800, 1801 та 1806 р. — «прокуратор» чину василіан на Галицьку провінцію.

1791 р. підготував для теологів українською мовою «Догматику», а на прохання Чернівецького єпископату склав «План систематичних богословських студій» (1816 р.).

У 1817 р. внесений у список послів Галицького станового сейму.

За станом здоров'я відмовився від пропозицій переїхати працювати у Краківському та Віденському університетах. З 1822 р. — ректор Львівського університету, протоігумен василіянських монастирів у Галичині.

Географічний словник Королівства Польського стверджував про його смерть у Лаврові.[1] Модест Гриневецький похований на цвинтарі ченців монастиря Св. Онуфрія та парафіян Успенської церкви Львова (тепер — монастирський сад) поблизу церкви Св. Онуфрія у Львові.

ДіяльністьРедагувати

Був поборником міжслов'янських наукових взаємин. Листувався і обмінювався літературою з Петром Лодієм, Максиміліяном Оссолінським, Петром Кеппеном, Зоряном Ходаковським. Постійно збирав і описував стародруки, скопіював напис на надгробній плиті Івана Федоровича, написав передмови до праці Вількоровича і «Хроніки м. Львова» Бартоломея Зиморовича.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Ławrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 614. (пол.)
  2. Головні школи // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 1. — С. 396.

ДжерелаРедагувати