Гриква (англ. Griqua, афр. Griekwa), застаріле позначення грикваси — загальна назва для декількох етнографічних груп, що виникли в результаті змішаних шлюбів між аборигенами півдня Африки (готтентотами або нама) з одного боку, і бурами з іншого (див. також бастери і орлам). За часів апартеїду їх зараховували до категорії «кольорових».

Територія Грикваланд на карті 1885 р.
Ян Йонкер Африканер з спільноти гриква-африканерів

Мабуть, поняття ввів у 1813 р. преподобний Джон Кемпбелл з Лондонського місіонерського товариства для позначення групи, що складалася з чарігіріква (готтентоти Капського регіону), бастерів, корані і тсвана[1]. Проте, вже в 1730 році на карті Ісаака Тіріона можна знайти позначення «великі Григриква» (De Groote Griegriequas)[2].

ІсторіяРедагувати

В результаті виникнення сімейних зв'язків між готтентотами і нама, з одного боку, і європейськими колонізаторами, з іншого, виникли сімейні клани, які зберігали зв'язку з бурськими родичами, а отже, володіли не тільки нідерландською мовою (точніше, африкаанс, який тоді ще не мав статусу окремої мови), але також читанням і письмом. Ці нащадки змішаних шлюбів були добре знайомі зі способом життя європейських колоністів, часто приймали хрещення і вміли поводитися з вогнепальною зброєю. Це підвищило статус орлам і бастерів в очах аборигенів (готтентотів і нама) і сприяло відокремлення від них. З сімейних кланів все частіше утворювалися більші самостійні громади, на чолі яких, за голландським звичаєм, стояв обраний капітан. На західній території гриква навіть карбувалася своя монета[3][4]. Із зазначених громад важливу роль зіграли африканери-гриква під проводом капітана Яна Йонкера Африканера і вітбої під проводом капітана Кідо Вітбоя. Обидві ці громади в XIX столітті переселилися на північ від Помаранчевої річки і зіграли важливу роль в історії Південної Африки. Інші громади, наприклад, на чолі з Адамом Коком і Берендом Берендсом, в 1862 році переселилися на північний схід і заснували там свої поселення.

Гриква відігравали важливу роль в місцевому житті, головним чином в XIX столітті, однак з часом все більше втрачали свою етнічну ідентичність, так що до теперішнього часу група майже втратила ідентичність і ту важливу роль, яку відігравала раніше. В даний час окремі ентузіасти-гриква намагаються домогтися у влади визнання в якості аборигенного народу.

На території майбутньої ПАР в XIX столітті виникли, поряд з бурськими республіками, кілька держав гриква, якими керували «капітани»[5]. Найважливішими з них були Західний Грикваланд (West-Griqualand), Східний Грикваланд (Ost-Griqualand) і Філіпполіс (Philippolis).

В даний час гриква компактно проживають головним чином в Північно-Капській провінції в околицях Грикватауна, а також у Східній Капській провінції, де розташована їхня неофіційна «столиця» Кокстад, проте в цілому розсіяні по всій території ПАР.

Також назва Griquas носить в даний час команда регбістів в ПАР.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Horst Drechsler: Südwestafrika unter deutscher Kolonialherrschaft. Akademie Verlag, Berlin (DDR) 1984

ПосиланняРедагувати