Григоровичі

село в Луцькому районі Волинської області України

Григоро́вичі — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 150 осіб.

село Григоровичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада Городищенська сільська громада
Код КОАТУУ 0722881703
Основні дані
Засноване 1570
Населення 150
Площа 0,4 км²
Густота населення 375 осіб/км²
Поштовий індекс 45654
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°35′18″ пн. ш. 25°05′27″ сх. д. / 50.58833° пн. ш. 25.09083° сх. д. / 50.58833; 25.09083Координати: 50°35′18″ пн. ш. 25°05′27″ сх. д. / 50.58833° пн. ш. 25.09083° сх. д. / 50.58833; 25.09083
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Шкільна, 35, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл., 45656
Карта
Григоровичі. Карта розташування: Україна
Григоровичі
Григоровичі
Григоровичі. Карта розташування: Волинська область
Григоровичі
Григоровичі
Мапа

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 150 осіб, з яких 62 чоловіки та 88 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 152 особи.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,67 %
російська 1,33 %

ІсторіяРедагувати

До 27 квітня 2017 року село підпорядковувалось Городищенській сільській раді Луцького району Волинської області[4].

Пам'ятки археологіїРедагувати

  • На північно-західній околиці села, на південь від шосейної дороги сполученням Луцьк–Львів, в урочищі «Копанка», на схилі правого берега р. Полонки висотою 4–5 м над рівнем заплави, у місці впадіння в неї безіменного струмка — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, черняхівської культур і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1,5 га. Сліди пам'ятки зафіксовані на південь від шосейної дороги. Із заходу поселення обмежує став.
  • В західній частині села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка висотою 5–6 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду площею до 2 га.
  • В південній частині села, на території сільського цвинтаря, на гребені першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка, висотою до 30 м над рівнем заплави — курганний могильник ХІ–ХІІІ ст. Курганна група тягнеться з півночі на південь на відтинку до 35 м. Виявлено сім курганів, з яких лише два збереглися у доброму стані. Округлої форми насипи мають діаметр 5–7 м і висоту 0,3-0,5 м. Розкопками В. Коноплі досліджено один із курганів. Він був насипаний на давній горизонт. На глибині 1,5 м у прямокутній дерев'яній домовині розмірами 0,65×2,4 м знаходилось витягнуте поховання дорослого чоловіка без гомілкових кісток. Під час розкопок в насипі кургану знайдено два крем'яні ретушовані відколи, точильний брусок з пісковику та бочок кружальної кераміки ХІІ–ХІІІ ст. Один крем'яний відкіл виявлено в нижній частині тазової кістки скелета.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.206-207.

ПосиланняРедагувати