Грецька корпорація телерадіомовлення

Грецька корпорація телерадіомовлення (грец. Ελληνική Ραδιοφωνία Τηλεόραση), або ERT — грецька державна корпорація громадського радіо і телевізійного мовлення. 2013 року відбулося закриття компанії як один із заходів суворої економії.

Грецька корпорація телерадіомовлення
грец. Ελληνική Ραδιοφωνία Τηλεόραση
грец. Ελληνική Ραδιοφωνία Τηλεόραση
англ. Hellenic Broadcasting Corporation
КраїнаГреція Греція
Місто реєстраціїАфіни
Початок мовлення1938
Припинив мовлення11 червня 2013
Зона мовленняефірне, кабельне, супутникове
ТелемережаГреція, всі країни
Власник(и)Грецька Республіка
Заснована1938 (радіо)
1966 (телебачення)
ІнтернетERT Online

Історія

ред.

Грецька корпорація телерадіомовлення заснована мовлення 1938 року в Афінах, спочатку обмежуючись радіомовленням. На той час компанія була відома як EIR (грец. Εθνικό Ίδρυμα Ραδιοφωνίας, Національна мовна корпорація). У роки Другої світової війни мовлення припинилось під час нацистської окупації Греції. Після завершення війни, мовлення відновилось і навіть розширилось до трьох національних служб радіо, а також розпочалося мовлення радіо для іммігрантів греків. 1950 року ОДП Грецька корпорація телерадіомовлення стала одним з 23 засновників Європейського Телерадіомовного Союзу.

Тестові телевізійні трансляції розпочались 1965 року, а повне обслуговування телебачення — 1966 року. 1970 року компанію пеерйменували на EIRT (грец. Εθνικόν Ίδρυμα Ραδιοφωνίας Τηλεοράσεως, Національна мовна корпорація телебачення). На той час працювало тільки два телевізійні канали — ERT (нині ET1) і другий ΥΕΝΕΔ/YENED, який транслював для і під контролем Грецької армії, використовувався як рупор пропаганди військової хунти чорних полковників до її падіння в 1974 році. Телеканал зберігав свою назву і військову орієнтацію до початку 1980-х років, коли він був перейменований в ERT2. 1 вересня 1987 року заснована третя станція — ERT3, що базувалась в Салоніках, транслювала здебільшого регіональні програми, що стосувались Північної Греції.

Близько 88 % фінансування ERT надходило від телевізійних ліцензійних зборів[1].

Будучи членом Європейського Телерадіомовного Союзу (ЄТС), в 1970-х років ERT стала частиною пісенного конкурсу Євробачення, який організовує ЄТС.

11 червня 2013 року телерадіокомпанію закрито рішенням Кабінету міністрів Греції на чолі із Антонісом Самарасом[2], лідером правлячої партії Нова Демократія. Це стало одним із заходів суворої економії[3], наголошувалося, що утримання ERT коштує щорічно до 300 млн євро[4]. Водночас партії ПАСОК[5], Демократичні ліві та СІРІЗА не підтримала рішення уряду[6].

Відтак безробітними стали 2800 осіб[7], а сама Греція стала єдиною державою ЄС без державного телебачення та радіомовлення[8]. Закриття ERT підняло чергову хвилю протестів, які очолили самі журналісти та низка митців, зокрема Янніс Зуганеліс. 13 червня відбувся загальнонаціональний страйк, третій у 2013 році, на підтримку журналістів і працівників ERT; вимогу відновити роботу компанії підтримали профспілки, політики та навіть церква.[9]. 14 червня своїх колег підтримали європейські журналісти, зокрема бельгійські та французькі[10].

Через те, що прем'єр-міністр Антоніс Самарас та міністр фінансів Янніс Стурнарас маже одноосібно прийняли рішення про закриття телерадіокомпанії, навіть не шукаючи підтримки в лавах своєї партії Новая Демократія та партнерів по коаліції[11], політична система країни опинилася на межі кризи[12].

Дочірні станції

ред.

Телеканали

ред.
  • ET1 (раніше ERT1) — перший суспільний телевізійний канал.
  • New Hellenic Television, або NET (раніше ERT2) — другий суспільний телевізійний канал, спеціалізується здебільшого на програма розважального профілю. Здійснює також трансляцію спортивних передач і ранкових програм. Деякі програми виробництва NET транслюються ERT World.
  • ET3 (раніше ERT3)
  • Vouli Tileorasi — канал телерадіомовлення Грецького парламенту.
  • ERT World (раніше ERT Sat) — канал для іммігрантів з Греції. Ефірне мовлення в період 5,45 — 12,00 годин, транслюються програми каналу NET. Новини передаються на 11,00, 14,00, 17,00, 20,00, 23,00, 18,00 години. Також транслюються спортивні заходи. У перервах показ реклами з Греції. Мовлення ANT1 World здійснюється через штучний супутник Hellas Sat 2.
  • Prisma+ — грецький канал передається в DVB-T. Транслює серіали і документальні стрічки.
  • Cine+ — грецький канал передається в DVB-T. Транслює кінофільми.
  • Sport+ — грецький канал передається в DVB-T. Транслює спортивні події.

Радіостанції

ред.

Примітки

ред.
  1. European-benchmarking (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2009. Процитовано 18 жовтня 2010.
  2. [[https://web.archive.org/web/20130615005421/http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, in.gr]r
  3. Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  4. Экономить так экономить: Греция начинает с телевидения, 12-06-13, euronews.com. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  5. Η ΝΔ επέλεξε να προχωρήσει μόνη στο κλείσιμο της ΕΡΤ, λέει το ΠΑΣΟΚ, in.gr. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  6. Συνάντηση Βενιζέλου — Κουβέλη για να συντονίσουν τις κινήσεις τους, in.gr. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  7. Сигнала не будет: власти Греции закрывают государственное ТВ, 12-06-13, euronews.com. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  8. Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  9. Третья всеобщая забастовка — в защиту журналистов. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  10. Европейские журналисты выступают в поддержку греческих коллег. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  11. Закрытие ERT привело к трениям в правительстве Греции. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  12. Битва за ЭРТ: Греция на грани политического кризиса. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.

Посилання

ред.