Грем Полл (англ. Graham Poll; нар. 29 липня 1963) — англійський футбольний арбітр, який вважається найкращим англійським арбітром всіх часів за версією IFFHS[1]. Його суддівська кар'єра тривала 26 років[2], за які він відсудив 1544 матчів. Грем Полл вважається одним з видатних англійських футбольних арбітрів[3][4], яким довіряли судити матчі високого рівня. Його останнім матчем стала гра плей-оф Чемпіонату Футбольної ліги між «Дербі Каунті» і «Вест-Бромвіч Альбіон» 28 травня 2007 року[5].

Грем Полл
Graham poll.JPG
Народився 29 липня 1963(1963-07-29) (57 років)
Трінгd, Велика Британія
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність футбольний суддя
Знання мов англійська
Роки активності 1986 — тепер. час

Підлогу обслуговував безліч матчів на чемпіонатах Європи і світу, в чемпіонаті Англії, в Кубку Англії та Лізі чемпіонів УЄФА. Судити фінали міжнародних турнірів він припинив після відсторонення на чемпіонаті світу 2006 року за незадовільну роботу на матчі збірних Хорватії та Австралії[6].

Кар'єра суддіРедагувати

Початок кар'єриРедагувати

Грем Полл почав працювати суддею в 1980 році в Істмійській футбольній лізі, в 1986 році став помічником арбітра на матчах Футбольної Ліги, з 1991 року — арбітр Футбольної Ліги Англії, з 1993 року — арбітр Англійської Прем'єр-Ліги. З 1996 року став арбітром ФІФА. На міжнародному рівні Пол судив матчі фінальної частини чемпіонатів Європи 2000 і 2004 років і чемпіонатів світу 2002 і 2006 років, також судив Фінал Кубка УЄФА 2005[7].

2000 рікРедагувати

На чемпіонатах Європи Пол дебютував як суддя двох матчів групового етапу: ФранціяЧехія і НорвегіяСловенія. У тому ж році 21 квітня, ще до старту чемпіонату Європи, він став учасником скандалу: в ході «мерсісайдського дербі» між «Ліверпулем» і «Евертоном» за рахунку 0:0 воротар «червоних» відправив м'яч у спину Дона Гатчінсона, рикошетом від якої снаряд залетів у ворота, однак Полл не зарахував цей гол, заявивши, що раніше дав свисток про завершення другого тайму. Повтор телетрансляції показав, що Пол свиснув вже після голу, і лише в травні 2007 року Пол визнав свою помилку.

Чемпіонат світу 2002Редагувати

Інший сурперечливий момент за участі Полла стався у матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2002 року між командами Словенії та Росії: 1 вересня 2001 року на останніх хвилинах гри Полл призначив у ворота збірної Росії пенальті, так і не пояснивши причину (відеоповтор на телеканалі Eurosport також нічого не показав). У підсумку збірна Словенії перемогла 2:1[8]. До 2009 року Грем Полл відмовлявся коментувати що-небудь, посилаючись на те, що ФІФА забороняє суддям обговорювати прийняті рішення з гравцями і тренерами, проте потім зізнався, що в тій грі розгледів фол, імовірно вчинений з боку В'ячеслава Даєва проти Милана Остерца[9], і тільки на відеоповторі переконався, що фолу не було[10].

У фінальній частині чемпіонату світу Пол судив два матчі: першим став матч ІталіяХорватія 8 червня, в ході якого Пол показав дві жовті картки, зарахував три голи, не зарахував два голи і зафіксував 42 порушення правил. У матчі 1/8 фіналу ТуреччинаЯпонія він був резервним арбітром у італійця П'єрлуїджі Колліни.

Чемпіонат світу 2006Редагувати

Полл був єдиним англійським арбітром на чемпіонаті світу в Німеччині: першу гру він судив між командами Південної Кореї і Того, вилучивши тоголезця Жана-Поля Абало і показавши йому дві жовті картки (корейці виграли 2:1). Другий матч за участю Полла був між Саудівською Аравією таУкраїною, в якому українці перемогли 4:0, а Полл показав по три картки обом збірним. Третя гра стала останньою для Полла на чемпіонаті світу: у матчі ХорватіяАвстралія Пол примудрився показати хорвату Йосипу Шимуничу відразу три жовтих картки, забувши вилучити гравця з поля після другої[11][12].

Після гри Полл стверджував, що помилково записав не на того гравця друге попередження Шимуничу — «жертвою» зайвої картки став Даріо Шимич. Також ходила версія, що через австралійський акцент Шимуніча, який деякий час жив в Австралії, Полл записав фол на когось із австралійців. За підсумками матчу, який завершився внічию 2:2, Австралія вийшла в наступний раунд. 28 червня ФІФА оголосив про те, що Пол не буде судити подальші зустрічі чемпіонату світу[13]. Президент суддівського комітету ФІФА Анхель Марія Вільяр заявив, що Пол є видатним рефері і великим спортсменом, який зуміє зрозуміти рішення ФІФА[6]. На наступний день Пол оголосив, що припиняє судити фінальні етапи міжнародних турнірів, оскільки усвідомлює свою провину за допущену їм помилку у матчі Хорватія—Австралія.

Я порушив правила гри, суперечок ніяких бути не може. Моє рішення піти продиктоване не розпорядженням ФІФА і не вимогою судити не так, як в англійській Прем'єр-Лізі. Правила гри суворі, суддя відповідає за свої дії на полі. Того вечора судив гру я, я зробив помилку і я ж приймаю рішення[6].

Оригінальний текст (англ.)
What I did was an error in law. There can be no dispute. It was not caused by a FIFA directive, it was not caused by me being asked to referee differently to the way I referee in the Premier League. The laws of the game are very specific. The referee takes responsibility for his actions on the field of play. I was the referee that evening. It was my error and the buck stops with me.

Кінець кар'єриРедагувати

Полл повідомив пресі, що просив ФІФА відпустити його додому до сім'ї, щоб якось заспокоїтися. Він відмовився надалі виставляти свою кандидатуру на суддівство фінальних етапів турнірів збірних, сказавши, що хтось більш гідний повинен його замінити[6]. 13 травня 2007 року він відсудив останній матч у своїй кар'єрі між «Портсмутом» і «Арсеналом» в чемпіонаті Англії, скасувавши гол з офсайду гравця «Портсмута» Ніко Кранчара (це рішення викликало обурення у вболівальників). 6 червня він повинен був відсудити останню зустріч збірних між Фінляндії та Іспанії, однак був усунений від суддівства, оскільки дав інтерв'ю, в якому критикував Футбольну асоціацію Англії за відмову підтримувати суддів у конфліктах з тренерами клубів (його замінив Майк Райлі).

У серпні 2007 року Полл випустив автобіографію «Побачивши червоне світло» (англ. Seeing Red), активно співпрацює з BBC Sport і газетою Daily Mail[14].

Статистика жовтих та червоних картокРедагувати

 
Грем Полл в матчі «Арсенал» — «Вест Гем»
Сезон Матчі Всього     за матч Всього     за матч
1995/1996 21 62 2,95 3 0,14
1997/1998 28 113 4,03 12 0,42
1998/1999 32 119 3,71 9 0,28
1999/2000 40 136 3,40 6 0,15
2000/2001 43 119 2,76 11 0,25
2001/2002 45 120 2,66 6 0,13
2002/2003 40 119 2,98 5 0,12
2003/2004 42 114 2,71 4 0,09
2004/2005 45 124 2,75 5 0,11
2005/2006 49 166 3,38 10 0,20
2006/2007 48 165 3,43 8 0,16
всього 433 1357 3,13 79 0,18

ПриміткиРедагувати

  1. IFFHS
  2. Mark Kendall (29 June 2006). Poll ends international career. Sky Sports. Архів оригіналу за 18 March 2007. Процитовано 10 July 2006. 
  3. Lawrie Madden (23 August 2002). Poll: Scrutiny is relentless. TheFA.com. Архів оригіналу за 15 January 2004. Процитовано 10 July 2006. 
  4. World-Poll blows whistle on wedding anniversary. Reuters. 5 June 2006. Процитовано 23 June 2006. 
  5. Hackett let down by Poll's exit (en). The Guardian. 28.05.2007. 
  6. а б в г Lutz, Tom (29 June 2006). Poll retires from international game. London: The Guardian. Процитовано 29 June 2006. 
  7. Profile. Архів оригіналу за 2008-01-15. 
  8. Семёрка сенсационных поражений сборной России (рос.)
  9. СУДЬЯ ПОЛЛ ПОВЕЛ СЕБЯ В ЛЮБЛЯНЕ, КАК БАНДИТ С БОЛЬШОЙ ДОРОГИ (рос.)
  10. «Простите меня, я ошибся…». Арбитр Грэм Полл извинился через «Советский спорт» за свой пенальти в предыдущем матче Словения — Россия (рос.)
  11. Архивированная копия. Архів оригіналу за 2008-04-08. Процитовано 2007-09-18.  following Italy v. Croatia, World Cup 2002: BBC.co.uk website. Retrieved 6 September 2007.
  12. Worldcup06 22.6. Croatia - Australia 2-2. Процитовано 10 July 2006. 
  13. Ref Poll sent home from World Cup. BBC. 28 June 2006. Процитовано 28 June 2006. 
  14. «The Official Line», Daily Mail column written by Poll: the Mail's own website. Retrieved 4 February 2008.

ПосиланняРедагувати