Грегорі Хайтін

аргентино-американський математик і інформатик

Грегорі Джон Хайтін (англ. Gregory John Chaitin; 25 червня 1947(19470625), Чикаго, США) — аргентино-американський математик і інформатик, зробив внесок у метаматематику, спільно з Андрієм Колмогоровим вважається засновником алгоритмічної теорії інформації. Зокрема відомий своєю новою теоремою про неповноту, схожою за духом з теоремою Геделя про неповноту.

Грегорі Хайтін
Народився 15 листопада 1947(1947-11-15) (76 років)
Чикаго, Іллінойс, США
Місце проживання Бразилія
Країна  США
Діяльність математик, інформатик, філософ, викладач університету
Alma mater Сіті Коледж
Вища наукова школа Бронксуd
Галузь біологія
Заклад IBM
Університет Оклендуd
Аспіранти, докторанти Felipe Sobreira Abrahãod[1]

Біографія

ред.

Хайтін народився в Чикаго, в сім'ї аргентинських іммігрантів з Буенос-Айреса. Незабаром Хайтіни переїхали в Нью-Йорк. Ще дитиною його привернула стаття Ернста Нагеля і Джеймса Ньюмена «Доведення Геделя», опублікована 1956 року в журналі Scientific American. Через два роки її автори випустили однойменну книгу, яку Хайтін читав у Нью-Йоркській публічній бібліотеці. 1959 року, за вказівками з розділу Amateur Scientist в Scientific American, він побудував генератор Ван де Граафа.

Хайтін здобув освіту в Bronx High School of Science [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] і Сіті Коледжі, де він і сформулював свою теорему. 1966 року сім'я повернулась у Буенос-Айрес, де він став програмістом у IBM Argentina.

1974 року Хайтіна запросили в дослідницький центр IBM ім. Томаса Вотсона[en], де він працює донині. Від 1976 до 1985 він працював там програмним і апаратним інженером над проєктом IBM RISC.

1995 року йому присуджено ступінь доктора наук in honoris causa університету Мену, а 2002 року — звання почесного професора Університету Буенос-Айреса. Від 2000 року він також є запрошеним професором в університеті Окленда.

Наукова робота

ред.

Коло наукових інтересів Хайтіна лежить в галузі теорії інформації, теорії обчислюваності, основах математики. Ранні роботи Хайтіна з алгоритмічної теорії інформації паралельні раннім роботам Колмогорова.

Хайтін увів сталу Хайтіна[en] Ω, дійсне число, цифри якого рівнорозподілені і яке іноді називають виразом ймовірності, що довільно взята програма зупиниться. Математичною властивістю Ω є те, що воно означуване, але не обчислюване.

Хайтін також займається питаннями філософії, особливо метафізикою і філософією математики, зокрема, епістемологічними проблемами математики. У метафізиці Хайтін стверджує, що алгоритмічна теорія інформації — ключ до вирішення проблем у таких галузях, як біологія (отримання формального визначення життя, його походження і еволюція) і нейробіологія (проблема свідомості і вивчення процесів мислення). Фактично, в останніх своїх працях, він відстоює позицію, відому як цифрова філософія[en]. В епістемології математики він заявляє, що його відкриття в математичній логіці й алгоритмічній теорії інформації показали, що існують математичні факти, істинність яких не можна пояснити ніякою теорією. «Довести» ці факти можна тільки одним способом: визнати їх аксіомами без будь-яких міркувань. Хайтін пропонує математикам облишити спроби довести ці факти і прийняти квазіемпіричну методологію.

Хайтін також є автором використання хроматичного числа для розподілу регістрів під час компіляції (див. алгоритм Хайтіна[en]).

Критика

ред.

Деякі філософи і логіки абсолютно не згодні з філософськими висновками, які Хайтін вивів зі своїх теорем[2]. Логік Торкель Францен[en][3] критикував інтерпретацію Хайтіном теореми Геделя про неповноту і сумнівне пояснення, яке дав їй Хайтін у своїх роботах.

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Panu Raatikainen «Exploring Randomness and The Unknowable» Notices of the American Mathematical Society [Архівовано 29 серпня 2017 у Wayback Machine.] Book Review October 2001
  3. Torkel Franzén Gödel's Theorem: An Incomplete Guide to its Use and Abuse. Веллеслі, Массачусетс: A K Peters, Ltd.[en], 2005. x + 172 pp. ISBN 1-56881-238-8.

Посилання

ред.