Гребенюк Олександр Валентинович
Олекса́ндр Валенти́нович Гребеню́к (нар. 26 березня 1986 — 12 серпня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Гребенюк Олександр Валентинович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 березня 1986 Макіївка | |
| Смерть |
12 серпня 2014 (28 років) Степанівка | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Народився 1986 року в Макіївці, батьки двічі розходилися. Олександр ріс із двома старшими сестрами-близнючками Тетяною й Наталією — від материного першого шлюбу. Мати працювала листоношею, 1992-го повернулася на малу батьківщину. З 5-го класу навчався у школі Малої Цвілі, яку й закінчив. Навчався у Корці, в Новограді-Волинському, здобув професії муляра, штукатура, тракториста. Займався домашнім господарством, самостійно виклав піч. Працював на підприємстві «Церсаніт», на приватному будівництві.
Мобілізований 18 березня 2014-го, хоча міг уникнути — ще в дитинстві виявили лейкемію; водій-електрик медичної роти 30-ї окремої механізованої бригади. Пройшов навчання, з травня перебував у Нікополі, потім перебував в Луганській області. Останній раз на телефонний зв'язок виходив 10 серпня.
Загинув поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області під час нападу на групу інженерного забезпечення, яка проводила мінування — зазнав важкого поранення, не могли вивезти під обстрілом. Олександр віз медиків, їх обстріляли, після зупинки авто опинилося в центрі вибуху, не зміг вибратися після перекидання.
Похований 16 серпня 2014-го у селі Карпилівка Новоград-Волинського району, звідки родом його мама, Катерина Адамівна.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
- його портрет розмішений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 39
- вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[1]
- З метою вшанування пам'яті Юзвінського Вадима та Гребенюка Олександра, а також всіх, хто загинув, захищаючи українську землю від ворога на сході, в Городниці проведено футбольний турнір.[2]
Примітки ред.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня
- ↑ Турнір пам'яті загиблих учасників АТО. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
Джерела ред.
- Гребенюк Олександр Валентинович [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |