Відкрити головне меню

Гребеники (Великомихайлівський район)

село Великомихайлівської селищної громади, Одеська область

Гребе́ники — село Великомихайлівської селищної громади Великомихайлівського району Одеської області. Населення становить 1004 осіб. Відстань до райцентру становить понад 30 км і проходить автошляхом Т 1615 та Т 1634.

село Гребеники
Водойма, утворена в результаті будівництва дамби.jpgСтавок біля села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Великомихайлівський район
Громада Великомихайлівська селищна громада
Код КОАТУУ 5121681301
Облікова картка Гребеники 
Основні дані
Засноване 1867
Населення 1004
Площа 5,11 км²
Густота населення 196,4 осіб/км²
Поштовий індекс 67144
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 46°53′09″ пн. ш. 29°48′29″ сх. д. / 46.8858500° пн. ш. 29.80815500° сх. д. / 46.8858500; 29.80815500Координати: 46°53′09″ пн. ш. 29°48′29″ сх. д. / 46.8858500° пн. ш. 29.80815500° сх. д. / 46.8858500; 29.80815500
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Відстань до
обласного центру
117 км
Відстань до
районного центру
30,7 км
Місцева влада
Адреса ради 67100, смт. Велика Михайлівка, вул. Карбишева, 10
Сільський голова Таран Галина Вікторівна
Карта
Гребеники. Карта розташування: Україна
Гребеники
Гребеники
Гребеники. Карта розташування: Одеська область
Гребеники
Гребеники

Гребеники у Вікісховищі?

Неподалік від села розташований пункт пропуску через українсько-молдавський кордон Гребеники — Тирасполь.

Зміст

АрхеологіяРедагувати

Біля села виявлена стоянка мисливців середньокам'яної доби тарденуазького типу за якою виділена гребениківська археологічна культура.

ІсторіяРедагувати

Охорона природиРедагувати

В околицях села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Гребеники».

З околиць села Гребеники в середині тридцятих років XX століття була вперше відмічена та описана для науки рідкісна, ендемічна для Західного Причорномор'я рослина — Пізньоцвіт Фоміна (Colchicum fominii). На жаль, немає сучасних підтверджень щодо існування цього виду в околицях села Гребеники. Пізньоцвіт Фоміна занесений до Червоної книги України та включений до додатку Бернської конвенції.[1][2]

ПосиланняРедагувати

  1. Дятлов С. Е. Новые местонахождения безвременника Фомина на территории Одесской области. — В кн.: Мат. науч. конф. молодых ученых Одесского университета. Сер. биол. — Одесса. — 1985. — С. 142—143.
  2. Крицька Л. І., Дятлов С. Є. Пізньоцвіт Фоміна (Colchicum fominii Bordz.) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. — Київ: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 78. — ISBN 978-966-97059-1-4.