Гра в шахи (картина ван Лейдена)
Гра в шахи, інші вживані назви: «Шахісти», «Гравці у шахи» (нід. De schaakspelers) — один із перших творів нідерландського жанрового живопису, атрибутується художнику Лукасу ван Лейдену (нід. Lucas van Leyden, 1494—1533). На картині представлена єдина позиція в кур'єрських шахах, що дійшла до нашого часу[5].
нід. De schaakspelers | |
---|---|
Творець: | Лукас ван Лейден |
Час створення: | 1508 (?) |
Висота: | 28,1 см |
Ширина: | 36 см |
Матеріал: | Дерево[1] |
Техніка: | олія |
Жанр: | побутовий жанр[4] |
Зберігається: | Берлін, Німеччина |
Музей: | Берлінська картинна галерея, Inventarnummer 574 A |
Походження і доля картини ред.
Картина атрибутується нідерландському художнику Лукасу ван Лейдену, якому у рік її створення (1508) було тільки чотирнадцять років. Він був піонером нідерландського жанрового живопису, іншими його відомими жанровими роботами, близькими до «Гри в шахи» за сюжетом, були «Гравці в карти» (різними картинами художника на цю тему володіють: Париж, Лувр, цю картину відносять також до 1508 року; Національна галерея мистецтв, Вашингтон; Wilton House, Salisbury; Музей Тіссен-Борнеміса, Мадрид).
«Гра в шахи» Ван Лейдена була придбана у 1874 році Берлінською картинною галереєю (нім. Gemäldegalerie) з колекції Barthold Suermondt[6]. Перед Другою світовою війною картина була частиною колекції музею кайзера Фрідріха в Берліні. У 1943 році через бомбардування союзників колекція була переміщена до бомбосховища на Донхоффштрассе, а потім — до бункера поблизу Александерплац. У березні 1945 року почалася евакуація колекції. Картини були заховані у соляній шахті під Ерфуртом на глибині 1609,58 метра. У листопаді 1945 року картина опинилася в США, зберігалася в Національній художній галереї Вашингтона. На початку 1948 року картина повернулася на батьківщину, де першочергово була виставлена у залі «Хаус дер Кунц» у Мюнхені[7].
Сюжет картини ред.
За шахівницею зійшлися дівчина і чоловік середніх років. Він програє партію і чеше собі потилицю у скруті. Навколо скупчилися роззяви, жваво розмовляючи між собою. Літній персонаж один пильно стежить за ходом партії і продовжує дивитися на дошку. Ґрунтуючись на співвідношенні віку героїв картини і їх соціальне становище, припускається, що вона зображує партію між нареченим і нареченою у присутності її батька і родичів майбутнього подружжя[8].
Персонажі типові для ранніх робіт художника, де він зображував представників бюргерства, проте їх костюми містять елементи придворної моди[9]. Фігури зображені в незручних позах, у них короткі пухкі руки, обличчя другорядних персонажів лише частково видно[10].
Позиція на дошці ред.
Правила в кур'єрських шахах, зображених на картині, відрізнялися від сучасних[11][12]. Дошка була розміром дванадцять на вісім клітин. Літерної і цифрової розмітки дошки у цьому різновиді шахів у XVI столітті не існувало; записаних шаховою нотацією партій кур'єрських шахів цього часу до нас не дійшли (на реконструкціях позиції на картині ван Лейдена прийнято всупереч сучасним правилам розміщувати чорні фігури у нижній частині діаграми[13]).
Король (чорний на g4, білий на є3) за правилами кур'єрських шахів не міг використовувати рокірування. У всьому іншому на нього поширюються сучасні правила. Тура (g3) і кінь (i6) пересувалися за сучасними правилами. Пішак не мав права першого ходу на дві клітини (крім ходу на самому початку партії), при досягненні кінця дошки могла перетворитися лише на «королеву»[14]. «Кур'єр» (білий на g6, чорний на e1) — сучасний слон: ходив на будь-яке число клітин по діагоналі[15]. Він вважався найсильнішою фігурою. «Єпископ» (чорний на e7) ходить тільки на дві клітини по діагоналі, але може перестрибнути фігуру на своєму шляху. «Королева» (біла — b2, чорна — d5) — тільки на одну клітку по діагоналі. «Мудрець» (чорний на k3, частково його закриває рука дівчини) ходить як король, але може бути з'їдений, як будь-яка інша фігура[16].
На картині представлена позиція, в якій за правилами кур'єрських шахів XVI століття боротьба ще повинна тривати: королева ходить тільки на одну клітку по діагоналі, тому партія не закінчується матом (останній хід чорних — Лg3+), як це було б у сучасних шахах, проте перевага чорних беззаперечна (у позиційному і матеріальному плані).
-
Лукас ван Лейден. Автопортрет
-
Лукас ван Лейден. Гра в шахи. фрагмент
-
Позиція на шахівниці, зображена на картині [5].
Картина в філателії[17] ред.
- КНДР, 18 вересня 1988. Серія «Живопис», присвячена виставці «Філацепт 88» (що проходила у Гаазі). На одній із марок зображена картина Лукаса ван Лейдена «Гра в шахи»[18]
- Парагвай, 23 січня 1978. Серія «Шахи в живопису», присвячена Шаховій олімпіаді в Буенос-Айресі. На марці номіналом два гуарані зображено сильно змінений фрагмент картини Лукаса ван Лейдена «Гра в шахи».
- Картина була зображена у 2013 році на поштовому блоці для марки Мозамбіку у серії «Шахи в мистецтві», сама марка містить зображення картини Хуана Ґріса «Шахова дошка»[19].
Див. також ред.
- «Шахіст», малюнок Яна де Брая, зображує кур'єрські шахи.
- «Гра в шахи», картина Джуліо Кампі, зображує шахову партію юнака і дівчини в присутності їхніх родичів.
Коментарі ред.
Примітки ред.
- ↑ Lucas van Leyden. De schaakspelers, ca. 1508. Berlin, Gemäldegalerie. RKDimages. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Lucas van Leyden. The Game of Chess. Lib art. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ http://www.smb-digital.de/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=871191&viewType=detailView
- ↑ Gemäldegalerie Berlin Old Master Paintings (english edition, 2012) — Prestel Verlag, 2012. — S. 62. — ISBN 978-3-7913-5207-7
- ↑ а б Rick Knowlton. Courier chess. The Chess Collector. Vol. XVIII, No1. 2009. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Bell R.C. Board and Table Games from Many Civilizations. Dover. 1979. Р. 62-65.
- ↑ Роберт Белл. Енциклопедія настільних ігор народів світу. М. 2001. С. 105—106.
- ↑ Νικόλας Σφήκας. Ζωγραφικά έργα µε θέµα το Σκάκι από τον δέκατο πέµπτο έως τον εικοστό αιώνα. Θεσσαλονίκη. 2007. С. 58. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Karinne Taylor, Margaret George. Lucas van Leyden's The Chessplayers — hats and trade. Clothing the Low Countries. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Harriet Pearson and Alexandra Thom. Job and his comforters: A Comprehensive Analysis… Works from The Courtold Gallery Progect. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 26 березня 2016.
- ↑ Детальний виклад правил кур'єрських шахів: Dickins, Anthony Stewart Mackay. Guide to Fairy Chess Paperback. Dover Publications Inc. 1971. ISBN 0486226875, ISBN 978-0486226873.
- ↑ Короткий огляд правил кур'єрських шахів: Larry Smith. The Courier Game. ChessVariants. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Rick Knowlton. Lucas van Leyden's Painting «The Chess Players» 1508. A Detailed Analysis. Courier Chess. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Назва «тура» у кур'єрських шахах не використовувалась.
- ↑ Murray J. R. A History of Chess. 1913. Oxford Press. Р. 483—85.
- ↑ Фігура «блазень» (на позиції відсутня) може ходити тільки на одну клітинку по вертикалі чи діагоналі.
- ↑ Лукас ван Лейден. Мистецтво в філателії. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Corea del Nord — Francobolli postali (1946—2012). StampWorld 2016.
- ↑ Chess in Art, (Painting: Juan Gris «The Chess Board»). Mozambique Post-stamps. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
Література ред.
- Cadeaux, Jean-Louis. Guide des Échecs Exotiques & Isolites. Chiron. Paris. 2000. Р. 38-40.