Відкрити головне меню

СтруктураРедагувати

Кінострічка складається з двох повнометражних сегментів. Перший сегмент фільму «Грайндхаус» — фільм жахів «Планета страху» про зомбі зняв Роберт Родрігес, другий — трилер про маніяка каскадера «Невбиваний» — створив Квентін Тарантіно. Незважаючи на те, що «Планета страху» і «Невбиваний» мають незалежні сюжети, вони пов'язані цілим рядом моментів, наприклад, в них є кілька загальних персонажів, частково збігається і місце дії; хронологічно «Невбиваний» передує «Планеті страху»[1]. Крім цих двох фільмів, в «Грайндхаус» входять чотири трейлера для неіснуючих фільмів: «День подяки» (режисер — Елай Рот), «Жінки-перевертні СС» (Роб Зомбі), «Не робіть цього!» (Едгар Райт) і «Мачете» (Роберт Родрігес). Пізніше картина «Мачете» все ж була знята і випущена у вересні 2010 року. У канадській версії проекту був також ще один фальшивий трейлер «Бомж з дробовиком», який був визнаний найкращим у спеціально оголошеному конкурсі фейк-трейлерів, і пізніше був знятий цей фільм, головну роль в якому виконав Рутгер Гауер.

СтилістикаРедагувати

Грайндхаус — це кінотеатр, який спеціалізується на показі фільмів категорії B, часто демонструє їх на здвоєних сеансах (квиток на два фільми — за ціною одного). Подібні кінотеатри були популярні в США в 1970-і роки — в період розквіту так званих експлойтейшн-фільмів, які багато в чому сформували режисерський стиль Тарантіно та Родрігеса. У «Грайндхаус» міститься маса цитат і відсилань до стрічок того часу, так само як і до власних робіт цих постановників. Обидва фільми, що становлять «Грайндхаус», намагаються слідувати естетиці низкобюджетного кінематографа, в тому числі, за рахунок імітації подряпаної плівки, «зниклих» фрагментів, монтажних помилок, операторських ляпів тощо. Кожній частині передує кілька трейлерів до неіснуючих фільмів подібних «низьких» жанрів.

ПриміткиРедагувати

  1. Ірина Любарська. (2007-07). Немає смерті для мене. «Невбиваний». «Мистецтво кіно», № 7. Архів оригіналу за 2013-08-17. Процитовано 2013-07-21. 

ПосиланняРедагувати