Градов Петро Михайлович

Петро Михайлович Градов (справжнє прізвище Кутман; 10 лютого 1925, Новоград-Волинський, Волинська губернія, Українська РСР, СРСР — 3 вересня 2003, Москва, Росія) — російський поет, драматург і перекладач українського єврейського походження, автор збірок віршів і пісень, зокрема патріотичної російської пісні «Легендарний Севастополь», що була зроблена гімном Севастополя. Батько відомого російського кіноактора Андрєя Градова.

Петро Михайлович Градов
Народився 10 лютого 1925(1925-02-10)
Новоград-Волинський, Волинська губернія, Українська РСР, СРСР
Помер 3 вересня 2003(2003-09-03) (78 років)
Москва, Росія
Поховання Хімкинське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Національність український єврей
Діяльність поет, драматург, перекладач
Галузь творче та професійне письмоd[1], акторське мистецтво[1], перекладацтво[d][1] і слова пісніd[1]
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Діти Градов Андрій Петрович
Градова Тетяна Петрівна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден «Знак Пошани»

Член Спілки письменників СРСР (з 1968 року).

Біографія ред.

Народився 10 лютого 1925 року в місті Новоград-Волинському (тепер Житомирської області). Дитинство пройшло в Ленінграді, де з перших днів радянсько-німецької війни школяр Петя Градов став санітаром фронтового госпіталю, а в 1943 році його призвали в армію.

Вперше вірші Петра Градова були опубліковані в армійських газетах в 1944 році. Потім його вірші друкувалися в «Літературній газеті», в журналі «Новий світ», в журналі «Юність» і «Дружба народів».

У 1949 році Петро Градов закінчив ГИТИС (нині Російський університет театрального мистецтва — ГИТИС), акторський факультет у педагога М. Плотнікова. В 1949—1957 роках грав на сцені Московського театру імені В. Маяковського. У багатьох драматичних і музичних театрах були поставлені його п'єси.

Жив і працював в Москві.

Помер 3 вересня 2003 року. Похований у Москві на Хімкинському кладовищі (ділянка 16)[2].

Творчість ред.

Петро Градов автор:

  • більше 30 поетичних збірок:
    • «Чебоксарська пристань» (Чебоксари, 1966);
    • «Все одно ти зі мною» (Чебоксари, 1973);
    • «Не забуду» (Москва, 1978);
    • «Любов моя — Волга» (Чебоксари, 1984);
    • «Час листопада» (Москва, 1989);
    • «Вибране» (Москва, 1990) та інших;
  • близько 20 збірок перекладів віршів, а також драматичичнтх творів:
    • «Небезпечне завдання» (Москва, 1980);
    • «Заради цього дня» (Москва, 1984) та інших;
  • документальних нарисів, кількох мюзиклів, музичних комедій:
    • «Королева краси»;
    • «Особливе завдання»;
    • «Чорна береза​​»;
  • десятків популярних пісень, серед них:
    • «Проспівав гудок заводський»;
    • «Хмари»;
    • «Вальс закоханих»;
    • «А ніч така біла»;
    • «Легендарний Севастополь»;
    • «Улюблені Чебоксари».

Пісні на вірші Петра Градова співали: Людмила Зикіна, Леонід Серебереніков, Анна Литвиненко, Тетяна Шмига, Георг Отс, Лев Лещенко, Володимир Трошин, Йосип Кобзон, Валентина Толкунова, Людмила Гурченко, Червонопрапорний ансамбль пісні і танцю Російської армії, хор імені М. П'ятницького, Артур Ейзенах, Майя Кристалінська та інші.

В кінці 1997 року фірма «Мелодія» випустила велику платівку гігант «Пісні на вірші Петра Градова», а в 2002 році Спеціальний Об'єднаний Російський Холдинг «Лідер» випустив дві номінації аудіокасет і компакт-дисків «Пісні на вірші Петра Градова», які мали великий успіх у шанувальників його таланту.

Нагороди, звання ред.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, «Знак Пошани», Державного Прапора 1-го ступеня (КНДР), медалями.

Лауреат Всесоюзних і російських конкурсів пісні. Заслужений працівник культури Чуваської АРСР (з 1970 року). Почесний громадянин Севастополя з 6 жовтня 2000 року.

Пам'ять ред.

З 2004 року судно екологічного контролю ВТР-75 Чорноморського флоту Російської Федерації носить ім'я Петра Градова[3].

Примітки ред.

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. Могили знаменитостей [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  3. А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 140

Джерела ред.