Відкрити головне меню

Петро́ Ники́форович Го́ць (* 20 червня 1937(19370620), Торговище сучасного Турійського району — † 16 травня 2013) — український бібліотекар-бібліограф.

Гоць Петро Никифорович
Гоць Петро Никифорович.jpg
Народився 20 липня 1937(1937-07-20)
Торговище
Помер 16 травня 2013(2013-05-16) (75 років)
Гуща
Громадянство Польща ПольщаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність поет, бібліотекар, бібліограф
Нагороди Премія імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури

ЖиттєписРедагувати

Здобув професію бібліотекаря-бібліографа, працював завідувачем інформаційно — бібліографічного відділу у Львівській центральній міській бібліотеці ім. Лесі Українки.

За часів незалежності 9 років очолював при Львівському національному аграрному університеті Музей Степана Бандери.

За часів України почав друкуватися, загалом більше трьох з половиною десятків книг та брошур, вийшли його поетичні збірки:

  • «Євшан пробудження», 1991, Луцьк,
  • «Дорога до Лесі», Луцьк, «Надстир'я», 1992 — премія імені Лесі Українки — Житомирського обласного відділення Українського фонду культури,
  • «Тисячоліття», Луцьк, «Надстир'я», 1994,
  • «Молюся на Тебе», Луцьк, «Надстир'я», 1995,
  • «Мого життя мереживо прозоре», 1996,
  • «Кара Божа, або Львівські студії», 2002,
  • «У Степана — уродини: поезії про Степана Бандеру», 2003,
  • «Правий берег, лівий берег, посередині — Дніпро», 2004,
  • «Поклади свої руки на вітер», 2005,
  • «Мандрівка до Адама і Елізи», 2007,
  • «Найдорожче — батько, мати», 2007,
  • «Присвяти», 2007,
  • «Лесина колиска», 2008,
  • «Високий Замок», Львів,
  • «Мадонна»,
  • віршована фотокнига «Обабіч Турії».

1997 року визнаний людиною року Львова в номінації «Найкращий бібліотекар міста».

Останніми роками жив в селі Гуща на Волині.

ДжерелаРедагувати