Горянський Євген Костянтинович
Євге́н Костянти́нович Горя́нський (нар. 29 грудня 1867, Юрківка Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області) — 9 січня 1951, Париж) — український і російський співак (ліричний тенор).
| Горянський Євген Костянтинович | |
|---|---|
| Народився |
29 грудня 1867 Юрківка Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області) |
| Помер |
9 січня 1951 (83 роки) Париж |
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
| Діяльність | співак (ліричний тенор) |
| Відомий завдяки | соліст Української республіканської капели Олександра Кошиця, соліст низки московських театрів |
Життєпис ред.
1900—1902 — приватно навчався співу в Катерини Массіні (Київ).
1890-ті роки — брав участь у Хорі Миколи Лисенка в Києві. І згодом не втрачав зв'язків з великим українським композитором.[1]
З 1902 працював у Москві: соліст Опери Солодовникова (1902—1905), театру «Акваріум» (1905—1906), Опери Кожевникова (1908—1919).
1906—1908 — соліст Тифліської та Ростовської опер.
З 1914 року Горянський воював на німецько-російському фронті, був у чині полковника, потрапляв до німців у полон, про що йдеться у спогадах офіцера Олександра Успенського у книжці «В плену. Воспоминания офицера».[2]
1919—1922 — соліст Української республіканської капели Олександра Кошиця, з якою виступав у Західній Європі.
1920-х років гастролював у Болгарії, Чехо-Словаччині. Виконував народні пісні та романси українських композиторів.
Згодом жив в еміграції у Франції. Співав у Російській опері, брав участь у концертах. 1934 року виступав на благодійному концерті на користь безкоштовної російської їдальні.
Помер 9 січня 1951 року в Парижі. Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа (меморіальний ID — 75806916).[3]
Партії ред.
- Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні)
- Альфред («Травіата» Дж. Верді)
- Баян («Руслан і Людмила» М. Глінки)
- Володимир («Дубровський» Е. Направника)
- Герман («Винова краля» П. Чайковського)
- Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні)
- Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло)
- Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського)
- Пінкертон («Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні)
- Синодал («Демон» А. Рубінштейна)
- Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно)
Примітки ред.
- ↑ Музики сонячні дзвони: статті, рецензії, спогади / Іван Лисенко. — К., Рада, 2004. — С. 57
- ↑ А. А. Успенский. «В плену. Воспоминания офицера». Глава IV — Москва-Берлин: Директ-Медиа, 2015. — С. 163—164(рос.)
- ↑ Yevgeniy Konstantinovich Goryanskiy findagrave.com(англ.)
Посилання ред.
- Горянський Євген Костянтинович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 512.
- Горянський Євген Костянтинович / І. М. Лисенко esu.com.ua
- Лисенко І. М. Співаки України. Енциклопедичне видання / Іван Лисенко. — К. : Знання, 2012. — С. 128—129
- Бурій В. М. Горянський Євген Костянтинович. // Бурій В. М. Вибрані тексти : статті, розвідки та замітки. Вип. 3 / Валерій Бурій . — Черкаси: Вертикаль, 2018. — С. 90.
- Бурій В. М. Оперний співак родом з Юрківки [Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine.].
- Ростовська-Ковалевська М. Феноменальний тенор // Музична культура України. — К., 2008
- M. M. Ипполитов-Иванов. Письма. Статьи. Воспоминания. — М., 1986. С. 125.(рос.)