Горст Фурман
Горст Фурман ( 22 червня 1926, Кройцбурґ — 9 вересня 2011, Гершинґ-ам-Аммерзее) — німецький історик.
| Горст Фурман | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Horst Fuhrmann | ||||
 | ||||
| Народився | 22 червня 1926[1][2][…] Ключборк, Ключборський повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща | |||
| Помер | 9 вересня 2011[1][2][…] (85 років) Герршинг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Діяльність | медієвіст, педагог, викладач університету | |||
| Заклад | Тюбінгенський університет і Регенсбурзький університетd | |||
| Членство | Саксонська академія наук, Австрійська академія наук, Баварська академія наук, Національна академія дей-Лінчей, Баварська академія витончених мистецтв, Академія надписів та красного письменства і Американська академія медієвістики[4] | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Горст Фурман у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Після служби в армії Горст Фурман вивчав у Кільському університеті право та класичну філологію. У 1952 році захистився на тему середньовічного патрірхату. У 1954—1957 досліджував німецькі історичні джерела в Римі, а в 1960 зробив у Кілі докторат про дійсні і фальсифіковані історичні джерела.
У 1962 році він почав викладати історію в Тюбінґенському університеті і працював там дев'ять років. З 1971 до 1994 року він був президентом Monumenta Germaniae Historica та професором історії Реґенсбурзького університету[5], у 1974 році став дійсним членом Баварської академії наук і був її президентом з 1992 до 1997 року. У період з 1984 до 1997 року був куратором Historisches Kolleg .
Фурмана-науковця цікавили канонічне право та історія церкви. Уже в дипломній роботі він писав про підробку середньовічних документів і розвивав свої дослідження (Constitutum Constantini, Decretum Gratiani). Він керував багатьма дисертаціями на цю тему, і з його ініціативи було організовано тематичний конгрес (Fälschungen im Mittelalter. Internationaler Kongreß der Monumenta Germaniae Historica, Мюнхен, 16–19 вересня 1986 р.). У наступні роки він також займався соціальними аспектами 9–12 століття[6].
Окремі праці
ред.- Studien zur Geschichte mittelalterlicher Patriarchate. v: Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Kanonistische Abteilung. 39 (1953), S. 112–176; 40 (1954), S. 1–84; 41 (1955), S. 95–183.
- Einfluß und Verbreitung der Pseudoisidorischen Fälschungen. Von ihrem Auftreten bis in die neuere Zeit. 3 svazky. Hiersemann, Stuttgart 1972–1974, ISBN 3-7772-7204-3. (Spisy MGH, svazek 24.1–24.3)
- Deutsche Geschichte im hohen Mittelalter. Von der Mitte des 11. bis zum Ende des 12. Jahrhunderts. 3. durchgesehene und bibliographisch ergänzte Auflage. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1993, ISBN 3-525-33589-X. (Deutsche Geschichte, svazek 2) (digitalizovaná verze)
- Von Petrus zu Johannes Paul II. Das Papsttum: Gestalt und Gestalten. Beck, Mnichov 1980, ISBN 3-406-06023-4. (nové vydání: Die Päpste. Von Petrus zu Benedikt XVI., Beck, Mnichov 2005, ISBN 3-406-52863-5)
- Papst Urban II. und der Stand der Regularkanoniker. Bayerische Akademie der Wissenschaften, München 1984, ISBN 3-7696-1529-8. (Sitzungsberichte der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Philologisch-historische Klasse, 1984.2)
- Einladung ins Mittelalter. Beck, Mnichov 1987, ISBN 3-406-32052-X.
- Pour le mérite. Über die Sichtbarmachung von Verdiensten: eine historische Besinnung. Thorbecke, Sigmaringen 1992, ISBN 3-7995-4159-4.
- Überall ist Mittelalter. Von der Gegenwart einer vergangenen Zeit. Beck, Mnichov 1996, ISBN 3-406-40518-5.
- Sind eben alles Menschen gewesen. Gelehrtenleben im 19. und 20. Jahrhundert, dargestellt am Beispiel der Monumenta Germaniae Historica und ihrer Mitarbeiter. Beck, Mnichov 1996, ISBN 3-406-40280-1.
- Ignaz von Döllinger. Ein exkommunizierter Theologe als Akademiepräsident und Historiker. Hinzel, Stuttgart/Leipzig 1999, ISBN 3-7776-0996-X. (Sitzungsberichte der Sächsischen Akademie der Wissenschaften zu Leipzig, Philologisch-Historische Klasse, svazek 137, sešit 1).
- Menschen und Meriten. Eine persönliche Portraitgalerie. Beck, Mnichov 2001, ISBN 3-406-47221-4.
Посилання
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118997904 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow
- ↑ Walter Habel: Wer ist wer? Das deutsche who's who. XLVI., 2007/08, Lübeck 2007, S. 371.
- ↑ „Irrtümer aufhellen, Andersdenken trainieren“ – Zum Tod des Mediävisten Horst Fuhrmann. Архівовано січень 13, 2012 на сайті Wayback Machine. v: Akademie Aktuell der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, číslo 4-2011, S. 52–53.
Література
ред.- Hubert Mordek: Papsttum, Kirche und Recht im Mittelalter. Festschrift für Horst Fuhrmann zum 65. Geburtstag. Niemeyer, Tübingen 1991, ISBN 3-484-80142-5.
- Hubertus Seibert: Horst Fuhrmann zum 70. Geburtstag am 22. Juni 1996. v: Ostdeutsche Gedenktage 1996. Persönlichkeiten und Historische Ereignisse, Kulturstiftung der deutschen Vertriebenen, Bonn 1995, S. 103–108.
- Rudolf Schieffer: Die Welt will auch belehrt werden. Wenn der Lehrer so kundig, passioniert und witzig ist wie Horst Fuhrmann: Zum Tode des Mediävisten. v: Frankfurter Allgemeine Zeitung, 13. září 2011, Nr. 213, S. 39. (online Архівовано квітень 17, 2014 на сайті Wayback Machine.)
- Claudia Märtl: „Irrtümer aufhellen, Andersdenken trainieren“ – Zum Tod des Mediävisten Horst Fuhrmann. Архівовано січень 13, 2012 на сайті Wayback Machine. v: Akademie Aktuell Bavorské akademie věd, 4–2011, S. 52–53.