Городенківський повіт
Округ Коломийський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Городенка
Створений 1854
Площа 835 км² (1880)
Населення 66 849 (1880)
Найбільші міста Городенка, Чернелиця, Обертин

Городенківський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративним центром повіту було місто Городенка. Нині на території Городенківського повіту розташовані адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Городенківський район і Тлумацький (частково).

Королівство Галичини та Володимирії ред.

Повіт утворений у 1854 році. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Городенківського повіту приєднаний Обертинський повіт. Однак Обертинський повіт зберігся у структурі судової адміністрації. Практично в такому вигляді Городенківський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року.

У 1880 році повіт поділявся на 48 кадастральних гмін, складався зі 48 самоврядних громад (гмін) — 3 міських і 45 сільських (з 50 фільварками) та 40 окремих територій — загалом 88 адміністративних одиниць. За переписом 1880 р. в повіті було 66849 мешканців.

У складі ЗУНР ред.

Повіт входив до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Теофіль Окуневський (УНДП), головою Повітової УНРади о. Іван Пісецький. Делегатом до УНРади обраний Теодор Замора[1].

Польська Республіка ред.

Городенківський повіт

пол. Powiat horodeński

Місто Городенка
Найбільше місто Городенка
Країна   Польська Республіка
Регіон Станиславівське воєводство
Гміни 49 (1867—1934), 8 (1934—1939)
Населення
 - повне 92.900 (1931)
 - густота 109
Площа
 - повна 849 км²
Дата заснування 1867
 

Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 48 сільських гмін і 45 фільварків та 2 знелюднілі поселення) з 39 312 житловими будинками.

Загальна чисельність населення повіту складала 83 670 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 64 490 — греко-католики, 11 987 — римо-католики, 7 148 — юдеї, 45 — інших визнань.

Через прийняття Польщею виборчого закону з порушенням прав українців, передбачених Версальським трактатом, Сен-Жерменським договором, Севрським мирним договором і ухвалами Конференції у Спа, міжпартійні збори 27.08.1922 у Львові закликали бойкотувати вибори 1922 року. Виборчий комітет у Городенці на чолі з доктором Теофілом Окуневським і доктором Стефаном Істеревичом підтримав бойкот виборів і організував віча в селах повіту. Окупаційна адміністрація провела арешти і розганяла передвиборчі віча, свобода яких була гарантована польською конституцією.[2]

Зміни адміністративного поділу ред.

 
Городенківський повіт

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 березня 1929 р. територія Обертина була розширена за рахунок землі, з вилученої з земель села Гавриляк[3].

1 квітня 1932 р. значна частина території села Семаківці передана селу Михальче[4].

Розпорядженням Ради Міністрів від 10 квітня 1934 року село Джурків передане з Городенківського повіту до Коломийського[5].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни) ред.

містечко Городенка — місто з 1934 року.

Сільські ґміни ред.

Кількість:

1920—1934 рр. — 47

1934—1939 рр. — 7

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Городенка ГородницяПробабинСерафинціСтрільче, Ясенів-Пільний 5
2 Ґміна Незвиська ГарасимівЖивачів, ІсаківЛукаНезвиськоПетрівПідвербціРаковецьСеменівкаСокирчинУніж 11
3 Ґміна Обертин БалагорівкаГончарівГавриляк,  ЖабокрукиЖуків, Обертин, Яківка 7
4 Ґміна Сємаківці ДалешовеКолінкиМихальчеПоточищеСемаківці 5
5 Ґміна Тишківці Олієво-КоролівкаОлієво-КорнівРашкув (Рашків)Тишківці, Чортовець 5
6 Гміна Чернелиця ДубкаКопачинціКорнівКунисівціВільхівціРепужинці, Хмелева, Чернелиця 8
7 Ґміна Чернятин ВербівціГлушківВікноТопорівціЧернятин 5
передано до Коломийського повіту Джурків (до 01.08.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Старости ред.

  • Мечислав Зажецький (-1932)
  • Едвард Скшинський (1932—1936)
  • Леон Рутковський-Кочур (1936—1939)

Населення ред.

Українці-грекокатолики становили 77 % населення повіту (1907)[6].

У 1939 році в повіті проживало 98 840 мешканців (78 120 українців-грекокатоликів — 79,04 %, 7 720 українців-латинників — 7,81 %, 3 540 поляків — 3,58 %, 1 870 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,89 %, 7 530 євреїв — 7,62 % і 60 німців та інших національностей — 0,06 %)[7].

Радянський період ред.

27 листопада 1939 року повіт включено до новоутвореної Станіславської області[8].

17 січня 1940 року повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони:

Третій Райх ред.

Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Городенківський повіт був відновлений як адміністративна одиниця крайсгауптманшафту Коломия дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на ґміни (волості). 1.04.1942 повіт підпорядкований Коломийському повітовому управлінню.[9] Після зайняття території повіту у липні 1944 року Червоною армією був відновлений поділ на райони.

Примітки ред.

  1. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  2. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 89-110.
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Hawrylak i Obertyn w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Siemakowce i Michałcze w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr 67. — poz. 554. — S. 1141. (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów horodeńskiego i kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 36. — poz. 326. — S. 588. (пол.)
  6. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 25—26.
  8. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Distrikt Galizien

Посилання ред.