Горні Мілановац

місто в центрі Сербії

Горні Мілановац (серб. Горњи Милановац, Gornji Milanovac) — місто, розташоване в центрі Сербії. До 1859 року носила назву Деспотовац (назва річки, що протікає через місто). Сучасну назву місто отримало згідно з указом князя Милоша Обреновича.

Горні Мілановац

Gornjimilanovac noc.jpg

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 44°01′ пн. ш. 20°27′ сх. д. / 44.017° пн. ш. 20.450° сх. д. / 44.017; 20.450Координати: 44°01′ пн. ш. 20°27′ сх. д. / 44.017° пн. ш. 20.450° сх. д. / 44.017; 20.450

Країна Flag of Serbia.svg Сербія
Адмінодиниця Gornji Milanovac (Serbia)d
Дата заснування 1853
Площа 836 км²
Висота центру 310 м
Міста-побратими Кавадарці, Словень Градець, Сежана, Mosjøend, Едеса, Плевен
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 032
Поштовий індекс 32 300, 32 301
Автомобільний код GM
GeoNames 790367
Офіційний сайт gornjimilanovac.rs
Горні Мілановац. Карта розташування: Сербія
Горні Мілановац
Горні Мілановац
Горні Мілановац (Сербія)

ІсторіяРедагувати

Розкопки у Горні-Мілановац показують, що ця область була заселена вже в доісторичні часи. Виявлено залишки поселень іллірійців, фракійців (головним чином даків), в меншій кількості кельтів, готів. На горі Рудник крім старих шахтарських штолень збереглися руїни римського храму, присвяченого богині Терре. З часів Римської імперії та середньовіччя ці землі мали істотне економічне, транспортне і військове значення. Знайдено свідчення перебування на території візантійської адміністрації, пізніше вона входила до складу Середньовічного Королівства Сербія, Сербо-грецького царства, Османської імперії.[1]

Саме місто зановане у 1853 році, причому за планом австрійського інженера з Белграда.[1] Назву місто отримало за назвою річки Деспотовац але вже у 1859 змінила назву на сучасне через указ князя Милоша Обреновича.

У 1879 відкритий вищий навчальний заклад.

У 1890 відкрита перша друкарня.

У 1892 відкрита окружна лікарня.

Під час двох світових воєн місто було окуповане та зазнало значних руйнувань. Під час бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році у місті постраждала тільки телевежа.

ЕкономікаРедагувати

Економічне зростання міста припадає на 1920-ті роки в зв'язку з будівництвом залізниці. У 1922 відкрита кондитерська фабрика. У 1937 побудована ще одна фабрика для виготовлення лукуму та іншої солодкої продукції.

Після звільнення міста від нацистської окупації у 1945 починається індустріалізації регіону. Будується нова кондитерська фабрика (дві старі були знищенні під час бомбардувань), завод по виробництву побутового обладнання, завод по виробництву автозапчастин, хімічне виробництво тощо. На початку 1990-х через зміну політичного режиму та розпад Югославії більшсть цих підприємств стали банкрутами. Виключенням став завод «Металац», як був модернізований та кондитерська фабрика, яку викупила мультинаціональна корпорація Swisslion.[2]

Етнічні групиРедагувати

Етнічні групи Популяція %
Серби 43,453 97.85%
Цигани 178 0.40%
Чорногорці 81 0.18%
Македонці 49 0.11%
Хорвати 34 0.08%
Югослави 31 0.07%
Інші 580 1.31%
Разом 44,406

СпортРедагувати

У місті функціонують спортивні команди з баскетболу, гандболу, волейболу та звичайно футболу. Місцевий футбольний клуб «Металац» заснований у 1961 році та виступає в найвищому дивізіоні Сербії.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Кратка историја рудничко-таковског краја(серб.)
  2. "Swisslion" kupio "Takovo" (sh). В92. 06.02.2004. Процитовано 2016-12-05. 

ПосиланняРедагувати