Відкрити головне меню

«Гори моря та гіганти» (1924 р.) — експериментальний, візіонерський роман Альфреда Дьобліна (нім. Alfred Döblin).

Гори моря та гіганти
нім. Berge Meere und Giganten
Гори моря та гіганти.jpg
Жанр фантастика
Автор Альфред Дьоблін (Alfred Döblin)
Мова німецька
Опубліковано 1924

Історія створенняРедагувати

Вперше роман був опублікований в 1924 році в видавництві «S. Fischer» в Берліні. У 1932 автор підготував і випустив у світ значно перероблений, модифікований та скорочений варіант цього твору під назвою «Гіганти». Надалі перевидавалася лише перша версія роману.

Художні особливостіРедагувати

Стилістика «Гір морів і гігантів» експериментальна. Зокрема, в тексті роману використовується авторська пунктуація, що видно вже в заголовку роману, у якому однорідні члени речення при перерахуванні не відокремлюються комою. Художні особливості роману дозволяють віднести його до літератури експресіонізму. Жанр твору не піддається визначенню в рамках класичного поділу — у творі можна побачити ознаки філософського роману-антиутопії, наукової фантастики, пародії.

СюжетРедагувати

Роман ділиться на дев'ять книг.
Дія роману віднесена до майбутнього і займає кілька тисяч років. Мова йде про розвиток людства на протязі кількох віків з 23. аж до 28. століття. Оповідання ведеться виходячи із спогадів про ситуацію, що склалася в 20- му сторіччі.
В романі йдеться про етнічні процеси і жіночий рух, про посилення технічної еліти і масову втечу з міст, про експедиції в Ісландію з метою використання її вулканів і про розтоплювання льодів Гренландії, про екологічну катастрофу та її подолання.
Суперництво між Заходом і Сходом, яке прийшло в 23. столітті до рівноваги, в 27. столітті знову розбалансувалося і знайшло вираз в Уральській війні. Міграція з перемігшого Сходу і розпад політичного ладу у Європі і Північній Америці, а також просування деіндустріалізації, підштовхують до відкриття нових місць проживання на острові Гренландія. Танення льодовиків пробуджує до життя доісторичних чудовиськ, які, в свою чергу, борються з так званими гігантами — органічними потворами людей.

Культурне значенняРедагувати

Читачі та критики сприйняли роман неоднозначно. Незвичайна форма і складність стилю зробили роман одним з найважчих для тлумачення творів своєї епохи. Існує кілька дослідницьких робіт, повністю присвячених інтерпретації «Гір морів і гігантів».

  • Габріела Зандер писала, що роман — це «експеримент в плані мови, і в плані оповідної техніки; текст екстремальний і унікальний як для самого Деблина, так і для всієї історії німецької літератури»[1].
  • Клаус Модик[de] назвав його одним «з найбільш нечуваних, найбільш дивовижних романів XX століття»[2].
  • Фолькер Клотц, в передмові до роману писав: «Те, що тут розповідається і як розповідається, — ламає будь-яку масштабну лінійку, яку читач знаходить у своїй повсякденності і хотів би докласти до книги. Тимчасова шкала його, читача, біографії не може бути застосована до романної дії, яка охоплює багато століть. Так само і просторовий досвід окремої людини зіщулюється в зіставленні з місцем дії, що осягає відразу декілька континентів. А оскільки те, що описується в романі, ніколи в такому вигляді не відбувалося і лише гіпотетично може відбутися в якомусь дуже віддаленому майбутньому, читач не може застосувати для порівняння ні масштаб сучасних йому подій, ні масштаб тих подій, про які він знає з історії».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати