Відкрити головне меню

Горба́ч Феодо́сій Родіо́нович (* 1912 — † 29 січня 1945) — гвардії молодший сержант, Герой Радянського Союзу (31.05.1945), командир відділення мотострілецького батальйону 19-ї гвардійської механізованої бригади 8-го гвардійського механізованого корпусу 1-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту.

Горбач Феодосій Родіонович
Gorbach Feodosiy Rodionovich.jpg
Народження 1912(1912)
в селі Ядути Борзнянського району Чернігівської області
Смерть 29 січня 1945(1945-01-29)
Бабімост, Ґміна Бабімост, Зельоноґурський повіт, Любуське воєводство, Польща
Поховання Польща
Рід військ піхота
Роки служби 1934—?, 19431945
Звання гвардії молодший сержант
Війни / битви Житомирсько-Бердичівська,
Проскурівсько-Чернівецька,
Львівсько-Сандомирська,
Вісло-Одерська операція
Нагороди Герой Радянського Союзу Hero of the USSR Gold Star.png
Горбач Феодосій Родіонович у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в 1912 році в селі Ядути Борзнянського району Чернігівської області в сім'ї селянина. Українець. Освіта — «нижча» (4 класи). Був учнем кравця. У 1932 році вступив у колгосп. В 1934 році призваний на службу в прикордонні війська. Після демобілізації знову працював у колгоспі.

Де був і чим займався Феодосій Горбач в період німецької окупації Чернігівщини достеменно невідомо. У 1943 році польовим військкоматом Горбач був вдруге призваний в Червону Армію та призначений в 19-ту гвардійську механізовану бригаду 8-го гвардійського механізованого корпусу.

Брав участь у боях на Правобережній Україні. У березні 1944 року під час взяття Коломиї (Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція) Горбач був поранений і до літа лікувався в госпіталі. Після повернення в стрій був знову важко поранений у боях на Сандомирському плацдармі.

29 січня 1945 року Феодосій Родіонович Горбач повторив подвиг Олександра Матросова — своїм тілом закрив амбразуру ворожого ДЗОТу під час наступального бою на підступах до селища Нойдорф на північний схід від міста Бомст (зараз — Бабімост, Польща[1].

«Раптово по піхотинцям, що наступали, ударив ворожий крупнокаліберний кулемет. Бійці залягли. Командир відділення Горбач, озирнувшись, побачив дзот — з-під горба між деревами виривалися вогняні сполохи. Використовуючи складки місцевості, він швидко поповз до дзоту. Дві гранати, кинуті ним в амбразуру, лише на якусь мить перервали кулеметний вогонь. До того ж під час кидка другої гранати самого Горбача важко поранила кулеметна черга. І тоді відважний воїн своїм тілом закрив амбразуру дзоту... Ворожий кулемет захлинувся і замовк. Батальйон, натхнений подвигом однополчанина, кинувся вперед і успішно виконав бойове завдання» [2]

Похований Ф. Р. Горбач в Польщі на березі річки Варти.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому винятковий героїзм і самопожертву» гвардії молодшому сержантові Горбачу Феодосію Родіоновичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Вшанування пам'ятіРедагувати

Наказом Міністра оборони СРСР від 29 червня 1966 року Ф. Р. Горбач навічно зарахований до списків особового складу 1-го мотострілецького батальйону 19-ї гвардійської механізованої Лодзинської ордена Леніна, Червонопрапорної, орденів Суворова і Богдана Хмельницького бригади [3].

У рідному селі Ядути споруджено бронзове погруддя вояка, школа і вулиця носять ім'я Героя Радянського Союзу Феодосія Горбача [2].

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. — ISBN 5-203-00536-2
  • Люки открыли в Берлине. Боевой путь 1-й гвардейской танковой армии. Бабаджанян А. Х., Попель Н. К., Шалин М. А., Кравченко И. М. — М.: Воениздат, 1973.

ПриміткиРедагувати