Горбань Григорій Якович

Григорій Якович Горбань (1 квітня 1932, село Шаповалівка, Борзнянський район, Чернігівська область — 18 червня 2000, місто Маріуполь, Донецька область) — передовик і новатор виробництва в чорній металургії, сталевар «Азовсталі», двічі Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971, 25.01.1978), лауреат Державної премії УРСР (1975). Член ЦК КПУ в 1966—1976 роках, член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Почесний громадянин Маріуполя.

Григорій Якович Горбань
Народився 1 квітня 1932(1932-04-01)
Шаповалівка
Помер 18 червня 2000(2000-06-18) (68 років)
Маріуполь
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність металург, письменник
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов російська
Заклад Металургійний Комбінат Азовсталь
Членство ЦК КПРС
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1971 Герой Соціалістичної Праці — 1978
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Біографія ред.

Народився 1 квітня 1932 року в селі Шаповалівка Борзнянського району в родині пасічника. Після німецько-радянської війни родина переїхала на Донбас, в село Володарське. Закінчив Володарську неповну середню школу Сталінської області. У 1949 році закінчив ремісниче училище № 6 міста Жданова (Маріуполя).

З 1949 по 1952 рік — слюсар Ждановського заводу «Азовсталь» імені Серго Орджонікідзе. з 1952 по 1954 рік служив на Військово-морському флоті СРСР.

Після демобілізації у 1955 році повернувся на «Азовсталь», де був призначений третім підручним сталевара мартенівської печі № 4.

Член КПРС з 1959 року.

У 1960 році заочно закінчив Ждановський індустріальний (металургійний) технікум, працював першим підручним (помічником) сталевара мартенівської печі № 1. З 1962 року — сталевар мартенівської печі № 1 мартенівського цеху заводу «Азовсталь», потім був бригадиром мартенівського цеху.

У 1975 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС. Делегат XXIV і XXV з'їздів КПРС.

З 1992 року — на пенсії.

Помер 18 червня 2000 року. Похований на Старокримському цвинтарі. У парку «Веселка» в Лівобережному районі Маріуполя йому встановлено погруддя.

     
Меморіальна дошка на металургійному технікумі
Погруддя
Надгробок

Нагороди, звання ред.

Двічі Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971, 25.01.1978), лауреат Державної премії УРСР (1975). Нагороджений трьома орденами Леніна (30.03.1971, 25.01.1978), медалями. Почесний громадянин Маріуполя (21.10.1981).

Посилання ред.