Відкрити головне меню

Гонча́р Петро́ Іва́нович (нар., 30 червня 1949, село Лип'янка, Шполянський район, Черкаська область, Україна) — художник-монументаліст, живописець, музеєзнавець, генеральний директор НЦНК «Музей Івана Гончара»1993 року).

Гончар Петро Іванович
Петро-гончар.jpg
Народився 30 червня 1949(1949-06-30) (69 років)
Лип'янка, Шполянський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська СРР
Діяльність художник
Alma mater Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
У шлюбі з Матвієнко Ніна Митрофанівна
Діти Іван, Андрій, Антоніна
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї Григорія Макаровича і Онисії Олексіївни Гончарів. Петро Гончар — рідний небіж та прийомний син Народного художника України, заслуженого діяча мистецтв, скульптора, фундатора хатнього музею українських старожитностей Івана Макаровича Гончара (1911—1993).

У 1961—1967 рр. навчався в Республіканській художній середній школі.

У 1967—1970 рр. навчався в Київському державному художньому інституті (викладачі Микола Духновський, Василь Забашта).

З 1972 до 1993 року працював художником в Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва.

З 1987 року брав участь у виставках станкового живопису в Україні та за кордоном.

З 1988 року — член творчого об'єднання «Погляд».

З 1992 року належить до творчого об'єднання «Братство прп. Аліпія».

З 1992 року — член Національної Спілки художників України.

З 1993 року — директор Музею Івана Гончара (з 1999 року — Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара»; з 2009 — Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»).

У 1995—2000 рр. навчався в Київському національному університеті культури і мистецтв.

З грудня 2008 до липня 2010 року входив до складу Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка.

З 2009 року — Заслужений діяч мистецтв України.

5 липня 2016 року став переможцем конкурсу з обрання генерального директора музею комунальної форми власності — Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» терміном на 5 років.

РодинаРедагувати

Одружений з Народною артисткою України Ніною Митрофанівною Матвієнко (в шлюбі з 1971). Подружжя має трьох дітей — синів Івана (нар. 1973), Андрія (нар. 1974) і доньку Антоніну (нар. 1981). Сини пішли шляхом батька, обидва вони — художники. У 2005 році Іван Гончар прийняв постриг. Донька Антоніна Матвієнко — співачка, продовжує справу матері.

ТворчістьРедагувати

Основні роботи — у галузях монументально-декоративного мистецтва та живопису. Творчість художника базується на принципах школи Михайла Бойчука, Івана Задорожного та світоглядних формах наївного малярства. Розробив і втілив художньо-просторове рішення експозиції НЦНК «Музей Івана Гончара».

Твори:

  • серії — «Українське весілля» (1991), «Дитинство», «Зруйновані храми Києва» (обидві — 1992);
  • диптихи — «Присвята пам'яті Т. Бойчука» (1991), «Джерело» (1997); «Н. Матвієнко» (1989), «Аби, серце, із тобою», «Хто посіє і пожне, як не стане вже мене» (обидва — 1990), «Свято» (1994), «Ностальгія», «Веснянки» (обидва — 1996), «Мить вічності» (2000), «Та, яка квіти садить» (2001), «Райське дерево» (2004).

Роботи зберігаються у Запорізькому та Хмельницькому художніх музеях, приватних колекціях в Україні й за кордоном.

Брав участь у реконструкції розписів у відновленому Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві.

Вибрані виставки та проектиРедагувати

2016

  • Куратор проекту «Народна мудрість», Київ
  • Участь у виставці «Контрасти метафор», Луцьк
  • Участь у виставці «Великий перевіз. Резиденція», Львів
  • Участь у виставці «У пошуках національної ідентичності», Хмельницький

2015

2014

  • Персональна виставка «Тополі». Галерея «АВС-арт», Київ
  • Куратор проекту «Український наїв» спільно з Л. Лихач. Виставка «Збережене сонце», Київ

2013

  • Куратор проекту «Етнографічні небилиці». Виставка фуфайок. НЦНК «Музей Івана Гончара», Київ
  • Виставка «IV Fine Art Ukraine». Мистецький Арсенал, Київ
  • Виставка «Велике і величне». Мистецький Арсенал, Київ

2011

2007—2008

  • Розписи церкви на честь ікони «Живоносне джерело» у Голосіївській пустині, Київ

2004

2003

  • Розписи церкви у с. Вікторівка Маньківського р-ну Черкаської обл.

2002

2001

1999—2001

  • Розписи Михайлівського Золотоверхого собору, Софіївської дзвіниці, Успенського собору, Київ

1999

  • Мистецька виставка родини Гончарів. Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, Київ
  • Барви творчості: Петро Гончар, Олександр Мельник, Володимир Онищенко. Галерея «Лавра», Київ

1997

  • Міжнародний арт-фестиваль. Галерея «Лавра», Київ

1995

  • Міжнародний конкурс картин за Програмою розвитку ООН. Представництво ООН в Україні, Київ
  • «Пан-Україна». Друга міжнародна бієнале українського сучасного образотворчого мистецтва. «Панукраїнська галерея» Дніпропетровської організації спілки художників України, Дніпропетровськ

1994

  • «Пречиста». Виставка братства прп. Аліпія. Український дім, Київ
  • «Світовид». Виставка київських художників. Галерея «Київ», Київ
  • Виставка-аукціон. Музей демократії, Берлін (ФРН)

1993—1994

  • «Українська майстерня». Галерея «Київ», Київ

1993

  • «Різдво». Виставка братства прп. Аліпія. Український Дім, Київ
  • «Імпреза 93». Міжнародна бієнале, Івано-Франківськ
  • «Великдень». Виставка братства прп. Аліпія. Український Дім, Київ
  • «Біля яблуні». Виставка братства прп. Аліпія. Національний художній музей України, Київ
  • «Хутір». Виставка Національної асоціації митців. Національний художній музей, Київ

1992

  • «Причастя». Виставка братства прп. Аліпія. Будинок вчителя, Київ

1991

  • «Відродження». Бієнале українського образотворчого мистецтва. Львівська картинна галерея, Львів
  • Виставка художників України, Прага (Чехословаччина)
  • «Шлях» — «Погляд». Виставка творчих об'єднань, музей Тараса Шевченка, Київ. Львівська картинна галерея, Львів
  • «Єдність». 100 українських митців світу — 100-річчю українських поселень в Канаді. Національний художній музей, Київ

1990

  • Республіканська художня виставка. Будинок художника, Київ
  • Виставка українського мистецтва, Швеція

1989

  • Республіканська художня виставка. Будинок художника, Київ
  • Республіканська художня виставка, присвячена 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. Національний художній музей, Київ

1988

  • Республіканська виставка «Мальовнича Україна», Полтава
  • «Діалог через віки». Виставка творчого об'єднання «Погляд». Політехнічний інститут, Київ

1987

  • Республіканська виставка акварелі та малюнку. Будинок художника, Київ.

ПублікаціїРедагувати

Керівник проекту продовжуваного видання:

  • Україна й українці: Полтавщина, Слобожанщина (Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара. — Київ: НЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Майстер книг», 2015. — 328 с. Анотації до аркушів і передмова — українською, англійською та французькою мовами. Формат 24 х 34 см. Обкладинка — тверда, у футлярі).
  • Україна й українці: Київщина Лівобережна (Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара. — К.: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2007. — 272 с. Анотації до аркушів і передмова — українською, англійською та французькою мовами. Формат 24 х 34 см. Обкладинка — тверда, у футлярі).
  • Україна й українці: Галичина, Буковина (Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара. — Київ: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2007. — 314 с. Анотації до аркушів і передмова — українською, англійською та французькою мовами. Формат 24 х 34 см. Обкладинка — тверда, у футлярі).
  • Україна й українці: Вибрані аркуші (Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара (вибрані аркуші). — Київ: УЦНК «Музей Івана Гончара» / друге видання. — К.: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2008. — 344 с. Анотації до аркушів і передмова — українською, англійською та французькою мовами. Формат 24 х 34 см. Обкладинка — тверда, у футлярі).
  • Україна й українці: Вибрані аркуші (Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара (вибрані аркуші). — Київ: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2006. — 344 с. Анотації до аркушів і передмова — українською, англійською та французькою мовами. Формат 24 х 34 см. Обкладинка — тверда, у футлярі).

Керівник проекту видань:

  • ІВАН ГОНЧАР (Спогади про І. М. Гончара). — Київ, УЦНК «Музей Івана Гончара», 2007. — 576 с. Формат 20,5 х 29 см. Обкладинка тверда.

Співавтор видань:

  • «Панас Ярмоленко. Портрет мого краю». — Київ: Родовід, 2006.

Художній редактор видань:

  • Шевченків край: історико-культурологічні нариси. — К.: УЦНК «Музей Івана Гончара», ГО «Фонд Івана Гончара», ПП "Верещинські, 2005. — 520 с.: іл., ноти.

Каталоги:

  • Українська народна ікона з колекції Музею Івана Гончара: Каталог виставки / Упор. П. Гончар, авт. тексту Р. Забашта. — К., Луганськ: Музей Івана Гончара, ТОВ «Знання», 1999. –28 с., іл.
  • Барви творчості. Петро Гончар. Олександр Мельник. Володимир Онищенко: Каталог виставки. К., 1999.

Інтерв'юРедагувати