Відкрити головне меню

Гончаров Леонід Михайлович

Леонід Михайлович Гончаров (25 серпня 1925(19250825), село Грачовка, тепер Грачовського району Оренбурзької області, Російська Федерація — 21 травня 1986, полігон Емба) — радянський воєначальник, кандидат військових наук, професор, генерал-полковник артилерії. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 р. Член Ревізійної комісії КПУ у лютому — травні 1986 р.

Гончаров Леонід Михайлович
Lhonc.jpg
Народження 25 серпня 1925(1925-08-25)
село Грачовка, тепер Грачовського району Оренбурзької області, Російська Федерація
Смерть 21 травня 1986(1986-05-21) (60 років)
Емба
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил війська ППО
Рід військ артилерія
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування 4th Independent Air Defence Armyd і 8-ма окрема армія ППО (СРСР)
Війни / битви Німецько-радянська війна
Війна у В'єтнамі
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

БіографіяРедагувати

Народився у родині службовця. Трудову діяльність розпочав із сімнадцятирічного віку.

З 1943 року — в Червоній армії. У 1944 році закінчив військове училище. Брав участь у німецько-радянській війні у складі військ 2-го Українського фронту та радянсько-японській війні у складі військ 2-го Далекосхідного фронту. Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1959 році закінчив військову командну академію ППО країни. Служив у Військах ППО СРСР на посаді начальника штабу, командира зенітного ракетного полку, начальника зенітно-ракетних військ корпусу. Брав участь у війні у В'єтнамі в період активних бойових дій при відбитті масованих нальотів авіації США на Ханой, Хайфон у 1967 році.

 
Могила Леоніда Гончарова

З жовтня 1968 по серпень 1970 року був командиром 21-ї дивізії ППО (Одеса); з серпня 1970 року — командир 28 корпусу ППО (Львів); з 1973 по 1977 рік — командувач 4-ї окремої армії ППО (Свердловськ); з 1978 по 1983 рік — командувач 8-ї окремої армії ППО (Київ).

З 1983 по травень 1986 рік — начальник військової академії протиповітряної оборони сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського.

Раптово помер 21 травня 1986 року від серцевого нападу на полігоні Емба. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

НагородиРедагувати

ДжередаРедагувати