Відкрити головне меню

Гео́ргій Іва́нович Гончаре́нко (літературний псевдонім Ю́рій Га́лич) (народився 10 червня 1877(18770610) у Варшаві — помер 12 січня 1940 в Ризі) — російський і український воєначальник, генерал-майор Генштабу, публіцист, поет і прозаїк. Автор мелодії і слів романсу «Мій друже Ковалю» на текст Миколи Матоли. З нього пізніше, у 1970-х Міхаіл Звєздінскій «створив» у США «білогвардійський» романс «Поручик Голіцин».

Георгій Гончаренко
Загальна інформація
Народження 10 червня 1877(1877-06-10)
Варшава, Російська імперія
Смерть 12 січня 1940(1940-01-12) (62 роки)
Рига, Латвійська РСР, СРСР
поховання: Покровський цвинтар (Рига)[d]
Військова служба

ЖиттєписРедагувати

Георгій Гончаренко був представником полтавського дворянства. Він народився у військовій сім'ї і все життя присвятив військовій справі, кінному спорту, а також поезії, літературі та журналістиці.

У роки Громадянської війни генерал-майор Гончаренко опинився в Україні і служив при гетьманові Скоропадському начальником нагородного відділу. В Києві він познайомився з прототипом романсу — петербурзьким поручиком Костянтином Голіциним.

Під псевдонімом Юрій Галич генерал написав 14 книг повістей, оповідань та віршів, опублікував сотні статей.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати