Лемпіра — грошова одиниця Гондурасу, що дорівнює 100 сентаво. Запроваджена 1926 року[1] замість срібного песо. Золотий зміст, заявлений 1946 року Міжнародному валютному фонду, дорівнює 0,444335 г.

Лемпіра
Lempira
HND002.JPG
HND001.JPG
1 сентаво
Держава(и) Гондурас
Банкноти 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 лемпір
Монети 5, 10, 20, 50 сентаво
Літерний код HNL
Цифровий код 340
Центральний банк Центральний банк Гондурасу
Веб-сайт [1]
Валютні курси
USD HNL ()
EUR HNL ()
UAH HNL ()
CMNS: Гондураська лемпіра у Вікісховищі

Походження назвиРедагувати

Назва гондураської валюти походить від імені вождя ленка Лемпіри (1497–1537), який 1536 року розгорнув провальну для індіанців боротьбу проти іспанських колонізаторів. Лемпіра був убитий в результаті змови, а його загін розбитий.

ІсторіяРедагувати

Монети номіналом в одну лемпіру карбувались у 1931–1937 роках зі срібла 900-ї проби [1].Лемпіра була введена в 1931 році, замінивши песо по номіналу. В кінці 1980-х років обмінний курс становив дві Лемпіри за долар США (монета в 20 сентаво називається Дайм, оскільки вона коштувала стільки ж, скільки десять центів США).

У 1931 році були введені монети номіналом в 5, 20 і 50 сентаво та 1 лемпіра. Монети в 1, 2 і 10 сентаво були додатково введені в 1935, 1939 і 1932 роках відповідно. Срібні монети номіналом в 1-лемпіру припинили карбувати в 1937 році, а інші срібні монети (20 і 50 сентаво) замінили мідно-нікелевим в 1967 році. Монети в 1 і 2 сентаво перестали карбувати з 1974 та 1998 роках, відповідно.

Оборот та описРедагувати

В обігу перебувають монети номіналом 5, 10, 20, 50 сентаво; банкноти — 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 500 лемпір.

Зображення Номінал Колір Розмір Хто зображений
1 Червоний 156 × 67 mm Лемпіра
2 Фіолетовий Марко Авреліо Сото
5 Зелений Франсіско Морасан
10 Коричневий Хосе Тринідад Кобаньяс
20 Зелений Діонісіо Еррера
50 Жовто-зелений Хуан Мануель Гальвес
100 Помаранчевий Хосе Сесільйо де Вальє
500 Фіолетовий Рамон Роса

ПриміткиРедагувати

  1. а б Фенглер Х., Гіроу Г., Унгер В. Словник нумізмата. — М. : Радио и связь, 1993. — С. 158. — 50 000 прим. — ISBN 5-256-00317-8.

ДжерелаРедагувати