Голенищев-Кутузов Дмитро Іванович

Голени́щев-Куту́зов Дмитро Іванович (1885—1938) — революціонер, більшовик, радянський державний діяч, жертва сталінських репресій.

Голенищев-Кутузов Дмитро Іванович
рос. Дмитрий Иванович Го­ле­нищев-Кутузов
 
Народження: 1885[1]
Російська імперія
Смерть: 1938[1]
Москва, СРСР
Країна: СРСР
Партія: КПРС
Рід: Голенищеви-Кутузови
Батько: Голенищев-Кутузов Іван Тимофійович

Біографія ред.

Походив із псковської гілки відомого дворянського роду Голенищевих-Кутузових. Його батько Іван Тимофійович Голенищев-Кутузов був міським головою Харкова. Під час навчання у Харківському університеті захопився революційним рухом. Завершивши навчання в 1910 році, він опинився під наглядом поліції, незабаром був засуджений і відправлений на заслання до Сибіру. Перебуваючи в засланні, глибоко вивчив тему споживчої кооперації в Росії, згодом написав і опублікував понад двадцять тематичних статей під псевдонімом — Дм. Ілімський.

У 1918 році вступив до ВКП(б), був членом правління Товариства колишніх політкаторжан та засланців, членом правління Московського народного банку (1919—1920), головою правління Московського банку споживчої кооперації[2] (1921—1924).

З 1925 року був переведений у Наркомат зовнішньої торгівлі СРСР. Був призначений торгпредом СРСР в Італії й одночасно у Великій Британії[3] (1925—1926). Потім керівник ВАО «Інтурист» СРСР (1927—1931); голова товариства «Далькрайплан» (1931—1933); керівник будівництва Уссурійської залізниці (1934); завідувач відділу економіки в редакції газети «Известия» (1934—1938).

У 1938 році був заарештований, засуджений за сфабрикованою справою за статтею 58 (1-я категорія), розстріляний[4]. Реабілітований у 1957 році.

Примітки ред.

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Вся Москва 1922 г.
  3. Дворянский род в Российской империи, том 2 стр. 137, 1993 г. С. В. Думин, В. В. Лапин
  4. Расстрельные списки. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.