Відкрити головне меню

Гольмґард[1]сагах Hólmgarðr[2]) — назва у скандинавських сагах давнього міста Русі, у певні часи — резиденції чи столиці Володимира Святославича, його синів Вишеслава та Ярослава.[3] Знаходилося на «Східному шляху» («Austrverg»[4]) із варягів у греки. Назва «Гольмґард» зустрічається у саґах більше 100 разів. Значний скандинавський центр Русі.

Поки не встановлено точної назви міста давньоруською мовою. Ймовірні варіанти — Ґньоздово, Свиничеськ, Холм-Город.[3][5] Археологічні розкопки довели, що його не варто ототожнювати із Новгородом на Волхові (включаючи поселення на Славенсьому кінці) чи гіпотетичним Новгородом на Лузі.[6] Джерела та археологічні матеріали дозволяють стверджувати, що Гольмґард знаходився на Дніпрі.[3]

За російським істориком О. Ридзевською, назва походила від слів: «Hólmе» (острів), «garðr» (садиба, хутір).

Згідно із скандинавськими сагами:

  • був відомим центром від Ісландії та Фарерських островів від останньої чверті ІХ ст.
  • тут функціонував міжнародний торг,[2] зокрема, прибували візантійські купці
  • у місті були князівський двір з палацом, річковий порт[2]
  • можна стверджувати про наявність церкви св. Олафа та ґотського іноземного двору (купці з Ґотланду)[7]
  • Володимир Святославич та його син Ярослав були «конунґами» Гольмґарда
  • ісландські та норвезькі джерела описують окрему групу купців, які торгували з Гольмґардом — «гольмґардафарі», які заходили на Фарери та Ісландію,[8]
  • чверть, може, більше, населення складали скандинави,[9]
  • 995 року був спустошений як помста шведам.[10]

Тривалий час істориками ототожнювалось із Новгородом на Волхові, зокрема, з його Рюриковим Городищем.[11] Відсутність будь-яких археологічних артефактів, раніших 1044 року у Новгороді та наявність чисельних скандинавського походження — у курганах біля тепершнього села Ґньоздово поблизу впадіння річки Свинець[12] (рос. Свинец) Дніпра, на думку Леонтія Войтовича, дозволяє припустити, що саме городище Ґньоздово і було Гольмґардом. До Ґньоздова легко добратись Західною Двіною та Касплею через один простий волок.

Також вчений припускає, що Гольмґард—Холм-Город—Ґньоздово як Арта став відомий арабським купцям з початку Х ст., коли тут за участи вікінґів сформувався значний торговий центр. Назва Арта нагадує назву теперішнього міста Орша (перша згадка 1067). Місто занепало після заснування Новгорода на Волхові, куди переніс резиденцію Володимир Ярославич, а з ним перебрались вікінґи. Слов'янське та купецьке населення міста перебралось до сусідніх Смоленська та Орші.[13]

Згідно з сагами, тут перебували королі Норвегії:

  • у свого дядька Сігурда — брата матері Астрід — Олаф I Трюґґвасон, де він зарубав сокирою свого кривдника — пірата Клеркона, за що йому згідно місцевих законів загрожувала смертна кара. Хлопця взяла під свій захист дружина Володимира Святославича Аллоґія (Олова);
  • Магнус I «Добрий» провів тут багато років в еміграції, 1034 року звідси вирушив до шведської Сіґтуни та Норвегії.[14]

ПриміткиРедагувати

  1. Войтович Л. Гольмґард… С. 39.
  2. а б в Войтович Л. Гольмґард… С. 40.
  3. а б в Войтович Л. Гольмґард… С. 52.
  4. в статті на С. 39 — Austrverg; на С. 45 — Austrverg
  5. Сюрнес назва не давньоруська
  6. Там само. — С. 44.
  7. Там само. — С. 44.
  8. Там само. — С. 40.
  9. Там само. — С. 51.
  10. Войтович Л. Гольмґард… С. 42.
  11. Войтович Л. Гольмґард… С. 44.
  12. є варіанти, що назва походить від слова свиня, бо родовища металу свинець в цих місцях відсутні
  13. Войтович Л. Гольмґард… С. 54-55.
  14. Войтович Л. Гольмґард… С. 43.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати