Гольдштейн Ізраїль Цалевич

радянський і український оператор, режисер і сценарист, фронтовий кінооператор в роки Великої Вітчизняної війни

Ізраї́ль Ца́левич (Цальович) Гольдште́йн (2 лютого 1918 — 17 лютого 2003) — радянський і український кінооператор, режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Лауреат Золотої медалі Академії мистецтв України. Народний артист України.

Ізраїль Цалевич Гольдштейн
Зображення
Дата народження 2 лютого 1918(1918-02-02)
Місце народження Київ
Дата смерті 17 лютого 2003(2003-02-17) (85 років)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінооператор, режисер-документаліст
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв УРСР
IMDb ID 5513565

Короткий життєписРедагувати

Поступив до Київського кіноінституту, згодом переведений до ВДІКу, котрий закінчив в 1939 році.

Учасник Другої світової війни — був у групі фронтових кінооператорів, фільмував оборону Сталінграду.

Член союзу кінематографістів УРСР.

З 1941 року працював на студії «Укркінохроніка» аж по 1997. Викладав в КДІТМ.

На схилі життя ходив з паличкою, через болі, що посилювалися, пересів до інвалідного візка — руйнувався тазостегновий суглоб. 1998 року на операцію збиралися кінематографісти і небайдужі, замінили суглоб на штучний, і на дев'ятому десятку він продовжував ходити на зйомки.

Його хронікальний доробок використовував в своїх фільмах Олександр Довженко.

Майже три десятки фільмів з ним відзняв Владлен Кузнецов.

Помер 2003 року в Києві.

Зняв фільми:

Режисер-оператор стрічок:

  • «Суфлер»,
  • «Біль і мужність Чорнобиля»,
  • «Стіна»,
  • «Бабин Яр»,
  • «Заради життя»,
  • «Крик жаху»,
  • «Прощавай, кіно!» тощо.

2001 року на студії «Київнаукфільм» про нього знято документальну стрічку «Пасажири минулого століття», режисер В. Олендер.

ДжерелаРедагувати