Відкрити головне меню
Мандрівний голуб
Ectopistes migratoriusMCN2P28CA.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Ectopistes
Вид: Голуб мандрівний
Біноміальна назва
Ectopistes migratorius
(Linnaeus, 1766)
Ареал    Цілий рік    У перыод гніздування
Ареал
   Цілий рік
   У перыод гніздування
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ectopistes migratorius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ectopistes migratorius
EOL logo.svg EOL: 1050135
ITIS logo.svg ITIS: 177132
IUCN logo.svg МСОП: 22690733
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 187118
Fossilworks: 83493

Мандрівний голуб (Ectopistes migratorius) — вимерлий вид диких голубів, що населяв Північну Америку. Чисельність мандрівного голуба в Північній Америці була така велика, що коли ці птахи пролітали, ставало темно. Їх загальна кількість була приблизно 3 — 5 млрд.[джерело?] Зник 1914 року внаслідок значного вирубування лісів і промислового забою цих птахів для потреб харчової індустрії.

Опудало мандрівного голуба в Музеї природи Харківського національного університету
Яйце мандівного голуба

Зміст

Зовнішній виглядРедагувати

Довжина тіла 35-40 см, довжина крила — близько 20 см, маса — 250—340 г, голова і поперек сизі, спина бура, груди рудуваті. Очі червоні.

Спосіб життяРедагувати

Мандрівний голуб був поширений по всій території Північної Америки на схід від Скелястих гір до берегів Атлантичного океану. Зимував на півдні США.

Тримався величезними зграями, гніздова колонія голубів у штаті Вісконсин займала всі дерева в лісі на площі 2200 км², загальна чисельність колонії оцінювалася в 160 млн особин, на одному дереві іноді було до сотні гнізд. За сезон пара мандрівних голубів виводила тільки одне пташеня.

ВимиранняРедагувати

Зниження чисельності популяції відбувалося поступово з 1800 по 1870, катастрофічне зменшення кількості птахів сталося з 1870 по 1890.

До вимирання мандрівного голуба призвело промислове використання голубиного м'яса у харчовій індустрії паралельно із втратою природного оселища виду — лісів (зокрема, дуба білого (Quercus alba)). Після того, як чисельність голубів упала нижче певного порога, голуби припинили розмножуватися, оскільки були надзвичайно соціальним видом і висиджували пташенят колоніями (на одному дереві могло бути до ста гнізд). З цих самих причин спроби відродити популяцію з невеличкої кількості птахів, що перебували в неволі, зазнали невдачі. Останнє масове гніздування спостерігалося в 1883 році, останнє підтверджене виявлення мандрівного голуба у дикій природі мало місце в 1900 році в Огайо, США. Останній голуб — голубиця на прізвисько Марта — помер в зоологічному саду міста Цинциннаті (США) 1 вересня 1914 року.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International (2016). Ectopistes migratorius: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 01 October 2016

ПосиланняРедагувати