Голуб Марина Григорівна

російська акторка

Мари́на Григо́рівна Го́луб (рос. Марина Григорьевна Голуб; нар. 8 грудня 1957, Москва — пом. 9 жовтня[2] 2012, Москва) — російська акторка театру та кіно, телеведуча, Заслужений артист Росії (1995 рік)[3].

Марина Голуб
рос. Марина Голуб
Ім'я при народженні Голуб Марина Григорівна
Народилася 8 грудня 1957(1957-12-08)
СРСР СРСР, Москва
Померла 9 жовтня 2012(2012-10-09) (54 роки)
Росія Росія, Москва
  • автомобільна аварія
  • Поховання Троєкуровське кладовище
    Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
    Діяльність акторка, телеведуча
    Alma mater Школа-студія МХАТ
    Роки діяльності 1979–2012
    IMDb ID 0326704
    Нагороди та премії
    Орден Дружби
    Орден Дружби

    Заслужений артист Росії

    CMNS: Марина Голуб у Вікісховищі

    Життєпис

    ред.

    Марина Голуб народилася 8 грудня 1957 року в Москві. Її прийомний батько Григорій Юхимович Голуб (1923-2014), полковник ГРУ, у минулому військовий розвідник, служив консулом в Фінляндії, потім працював директором меблевого магазину, у московському управлінні культури та в московському райкомі КПРС. Мати — акторка Людмила Голуб, грала у театрі ім. Н. В. Гоголя, потім працювала акторкою в Москонцерті. Дід Марини —Юхим Самійлович Голуб, був наркомом фінансів Української РСР (репресований у 1937 році)[4].

    Закінчила середню школу № 33 м. Москви (1965–1975). 1979 року закінчила Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова). У 1979–1981 роках Марина Голуб працювала в Москонцерті, потім з 1981 по 1987 рік — у Театрі мініатюр Аркадія Райкіна, 1987 року перейшла в трупу Московського театру «Шалом». 2002 року почала працювати в Московському художньому театрі ім. А. П. Чехова.

    Марина Голуб вела програми «Ех, Семенівно!», «Ранкова пошта», «Добрий ранок». З 2010 року була ведучою програми «Дівчата» на каналі «Росія-1».[5]

    Загинула в Москві 10 жовтня о 00.05 за московським часом (23:05 за Києвом) 2012 року в результаті ДТП.[6][5][7]

    13 жовтня 2012 року відбулась громадська панахида. Відспівали Марину Голуб у храмі Воскресіння Словущого на Успенському Вражку, після чого відбулася кремація. Прах актриси похований на Троєкуровському цвинтарі 18 жовтня.[8][9]

    Сімейне життя

    ред.

    Акторка та телеведуча була тричі заміжня. Від першого шлюбу має дорослу доньку Анастасію. З останнім чоловіком, актором Анатолієм Білим, також розлучилася, проживши у шлюбі 15 років.[10]

    Творчість

    ред.

    Крім роботи в театрі, Марина Голуб знялася більш ніж в 50-ти художніх фільмах і телесеріалах. Останніми роботами стали ролі у фільмах «П'ять наречених» (2011), «Мами» (2012).[5]

    Фільмографія

    ред.

    Нагороди

    ред.

    Примітки

    ред.
    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1051751764 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. Голуб Марина Григорьевна (1957-2012) // Могилы знаменитостей. Некрополи Москвы. Троекуровское кладбище. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 6 квітня 2013.
    3. а б Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 1325 від 28 грудня 1995 року. Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 12 жовтня 2012.
    4. Голуб Юхим Самійлович (1895). «Національний банк даних жертв політичних репресій радянської доби в Україні»
    5. а б в У Москві у страшній аварії загинула російська актриса Марина Голуб [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — ТСН — 10 жовтня 2012 рік
    6. У ДТП загинула актриса Марина Голуб — УНН
    7. У Москві прощаються з актрисою Мариною Голуб [Архівовано 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Кореспондент.net
    8. Прощание с актрисой Мариной Голуб пройдет в МХТ им. Чехова в субботу [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.) — Ріа-Новости
    9. Марину Голуб аплодисментами провели в останню путь [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] -ТСН
    10. Марина Голуб розбилася на таксі [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Газета по-українськи № 1498
    11. Указ Президента РФ від 24.04.2008 № 574 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 13.10.2012. Процитовано 12.10.2012.

    Посилання

    ред.