Голокост у Миргороді

Голокост у Миргороді  — це систематичне винищення євреїв на території міста Миргород, окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.

Окупація міста у роки Другої світової війни. ГолокостРедагувати

Згідно з переписом населення 1939 року, у Полтавській області мешкало 46 928 євреїв. У місті Миргород проживало 686 євреїв[1]. У Миргородському районі мешкало 227 євреїв[2]. Місто Миргород було окуповане 14 вересня 1941 року. Вже в перший день окупації у місті було вбито 12 євреїв[3]. Наступна «єврейська акція» у Миргороді відбувался 28 жовтня. Цей розстріл був проведений солдатами 3-го батальйону 190-го піхотного полку 62-ої піхотної дивізії разом із членами української допоміжної поліції[4]. Про умови та деталі знищення євреїв у місті Миргород можна дізнатися із книги "Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». У книзі наведенні свідчення колишніх поліцейських, які брали активну участь у знищенні євреїв. Зокрема важливими є свідчення колишнього поліцейського Івана Шапочки, який на допиті 15 серпня 1973 року зазначав:

…Примерно 20-25 сентября 1941 года по городу был расклеен приказ комендатуры на русском языке о том, что все лица еврейской национальности должны носить повязку с изображением шестиконечной звезды. В этом приказе отмечалось, что за невыполнение его евреям грозит смерть…Примерно в первых числах октября 1941 года знакомый мне еврей-парикмахер, фамилию забыл, рассказал, что всех евреев, в том числе и его, увольняют с работы. Хорошо помню, примерно 20-25 октября 1941 года, в этот период я уже служил в полиции, по улицам города был расклеен приказ комендатуры о явке еврейским семьям на базарную площадь со всеми имеющимися у них ценностями и продуктами питания на 2-3 дня. Этот приказ я лично читал, в нем было указано число и время сбора. Помню, что евреям приказывалось собраться на базарной площади примерно 27-28 октября на 7-8 часов утра[5].

Оскільки на базарну площу з'явилися не всі євреї, поліція отримала наказ перевірити єврейські квартири і привести на базарну площу євреїв, які переховувались[6]. Із свідчень 3 листопада 1978 року колишнього поліцейського Андрія Дерев'янко:

…Примерно 25-26 октября 1941 г. почти все полицейские Миргородской полиции (а в полиции служили уже более 80 человек), по указанию начальника Дмитренко Степана, были построены с винтовками во дворе полиции…Начальник полиции Дмитренко объявил нам, что мы должны принять участие в арестах советских граждан-евреев и в конвоировании их на базарную площадь, которая была огорожена дощатым забором и охранялась жандармами, немцами и полицейскими…[7].

Усі зібрані на базарній площі євреї під охороною німецьких солдатів та українських поліцейських були відведені до протитанкового рову і там розстріляні[8]. 3 листопада 1941 року 62-а піхотна дивізія Вермахту розстріляла у місті 168 євреїв[9]. Наприкінці грудня 1941 року у Миргороді біля протитанкового рову біли розстріляні ще близько 20 євреїв, які були схоплені у місті та прилеглих селах[10]. Таємна військово-польова поліція знищила багато людей. На Полтавщині протягом 1942 року її підрозділ, який базувався у Кременчуці, застрелював у середньому по 1-2 особи щодня, проте у випадку Миргорода щоденна кількість вбитих була значно вищою — по сім людей щодня (1710 людей до початку вересня)[11]. Питання про те, скільки євреїв було вбито військово-польовою поліцією, залишається дискусійним.

У травні 1942 року німецькі жандарми та українські поліцейські розстріляли біля протитанкового рову 13 євреїв Миргорода. Це були фахівці (лікарі, спеціалісти з ремонту годинників, стоматологи), яким у жовтні 1941 року тимчасово зберегли життя. Вони були заарештовані у другій половині квітня 1942 року і до розстрілу більше трьох тижнів їх тримали у тюрмі[12]. Залишається дискусійним питання про кількість загиблих євреїв у період нацистської окупації міста Миргород.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 443.
  2. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.444.
  3. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.444.
  4. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.446.
  5. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.447.
  6. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.447.
  7. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.447.
  8. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.447.
  9. Поль Д. Масове вбивство євреїв України за німецької військової адміністрації і в Рейхскомісаріаті Україна // ШОА в Україні: історія, свічення, увічнення. За рел. Рея Брандона та Венді Лауер. Пер. з англ. Н. Комарової. — К.: Дух і Літера, 2015. — с. 62.
  10. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.452.
  11. Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. — К., 2011. — С. 59.
  12. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.463.

ЛітератураРедагувати

  • Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016.
  • Поль Д. Масове вбивство євреїв України за німецької військової адміністрації і в Рейхскомісаріаті Україна // ШОА в Україні: історія, свічення, увічнення. За рел. Рея Брандона та Венді Лауер. Пер. з англ. Н. Комарової. — К.: Дух і Літера, 2015.
  • Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. — К., 2011.