Головчинці (Хмельницький район)
Голо́вчинці — село в Україні, у Меджибізькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
| село Головчинці | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Меджибізька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 876 |
| Площа | 1,591 км² |
| Густота населення | 550,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31533 |
| Телефонний код | +380 3857 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′03″ пн. ш. 27°29′21″ сх. д. / 49.41750° пн. ш. 27.48917° сх. д.Координати: 49°25′03″ пн. ш. 27°29′21″ сх. д. / 49.41750° пн. ш. 27.48917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
274 м |
| Водойми | Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31530, Хмельницька обл. Хмельницький р-н, смт Меджибіж, вул. Святотроїцька 5 |
| Карта | |
  Головчинці | |
 Головчинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Головчинці розділені річкою Південний Буг на дві частини. З обох боків села знаходяться ліси, які вже давно стали улюбленим місцем для відпочинку туристів. За радянських часів навкруги села в лісах ще розміщувались 8 оздоровчих дитячих таборів. Нині діючих залишилося лише 2.[1]
У Головчинцях наприкінці минулого століття функціонував гранітний кар’єр. Проте під час видобутку граніту чашу кар’єру заповнила вода підземного джерела[2].
Історія ред.
На місцезнаходженні Головчинці–1 кам’яні знаряддя знайдено у викопних ґрунтах широкинського етапу, що формувалися не менш ніж 900-1200 тис. років тому нижній палеоліт[3].
У 2018 році село стало частиною Меджибізької ОТГ.
Населення ред.
Населення становить 876 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,09% |
| російська | 0,91% |
Пам'ятки ред.
- По обидва боки Головчинців б’ють два цілющих джерела. Одне з них назване на честь преподобного Онуфрія, біля якого знаходиться Свято-Преображенський жіночий монастир. Тиха обитель із давньою історією, розташована на самісінькому березі Південного Бугу, відома серед паломників своєю святинею — джерелом преподобного Онуфрія, до якого щороку приходять тисячі паломників у пошуках зцілення. В обителі є дві купальні — літня відкрита та закрита, де можна зануритися в цілющу воду і в холодну пору року.
- Між селами Ставниця та Головчинці знаходяться руїни замку Ракочі. Замок був добре укріплений, квадратної форми мурами, з баштами на кутах і цікавий він тим, що то була митниця. Будували його скоріш за все Синявські, бо там знайшли оригінальну печатку Рафаїла Синявського. Татари в 1566 році захопили та знищили замок.[5]
Відомі люди ред.
У селі народився:
- Яворський Іван Михайлович — член ОУН, родом з села Головчинці, розстріляний гестапо в 1943 року в Старокостянтинівській тюрмі.
Примітки ред.
- ↑ Неймовірні села України 2020: Головчинці, Хмельницька область. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Кар'єр в Головчинцях: від видобутку корисних копалин до туристичної локації - khmelnytskyi.name (укр.). 7 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ В околицях с. Меджибіж (Хмельницька область, Летичівський район) досліджуються унікальні свідчення перебування давньої людини. Рештки найдавніших у рівнинній Україні стоянок, вік яких становить не менше 900-1200 тис. років, виявила група науковців, серед яких – і вчені Академії.[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Фортеця-митниця: що відомо про зруйнований замок Ракочі на Хмельниччині. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
Посилання ред.
- Hołowczyńce (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 109. (пол.)
- Погода в селі Головчинці [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |