Головний бескидський маршрут
Головний бескидський маршрут імені Казімєжа Сосновського (пол. Główny Szlak Beskidzki imienia Kazimierza Sosnowskiego, «GSB») — пішохідний гірський маршрут маркований червоним кольором, переходячий від Устроні у Сілезьких Бескидах до Волосатого у Бещадах.
Найдовший маршрут у польських горах, має приблизно 496[1] км довжини, проходить через Сілезькі Бескиди, Бескид Живєцький, Ґорце, Бескид Сондецький, Низькі Бескиди та Бещади. Переходячи через найвищі частини польських Бескидів дозволяє доступ на: Стожек Вєлькі (чеськ. Велькі Стожек), Баран'ю Ґуру, Баб'ю Ґуру, Поліцю, Турбач, Любань, Прегибу, Радж'єйову, Явожину-Криніцьку, Ротунду, Цергову, Хрещату, Смерек і Галіч та до селищ таких як Устронь, Венґєрска-Ґурка, Йорданув, Рабка-Здруй, Крощєнко-над-Дунайцем, Ритро, Криниця-Здруй, Івонич-Здруй, Риманув-Здруй, Команча, Тісна, Устрики Горішні і т. д.
Головний бескидський маршрут був створений в міжвоєнному періоді. Траса західної частини (Устронь-Кринуця) була проектована Казімєжом Сосновським і закінчена в 1929 році. Східна частина, згідно з проектом Мечислава Орловича була закінчена в 1935 році і водила аж до Чорногори, що в цей час знаходилася в межах Польщи. Між 1935 й 1939 носив ім'я Юзефа Пілсудського.[2].
ҐСБ а УкраїнаРедагувати
Головний бескидський маршрут пов'язані з українсько-польцьким кордоном на Буковьским перевалі у Бещадах, давніше йшов також теперішними українськими Карпатамі.
РекордиРедагувати
Зараз найкоротший час подолання всього маршруту належить до Мачєя Вєнцека (inov-8 team PL) і виносить 114 годин і 50 хвилин. Цей подвиг вдалося йому зробити в дні 20 — 24 червня 2013.[3]. Раніше майже 7 років цей рекорд належав до Пйотра Клосовіча, якому у вересні 2006 року подолання всього маршруту зайняло 168 годин[4]. Обидва бігуни перемогли ҐСБ зі сходу на захід, хоча Пйотр Клосовіч зробив це без підтримуючої команди тоді як Мачєй Вєнцек з підтримкою.
ГалереяРедагувати
Вершина Баб'ї Ґури (1725 м, найвища точка маршруту)
Турбач і Халя Длуґа ("довга лука")
Будинок ПТТК (Польського туристичного суспільства) на Турбачу (Ґорце)
Вид на Кічору з хребта Любані
Хребет Любані (Ґорце) бачений з П'єнін
Вершина Радж'єйової
Див. такожРедагувати
- Головний судетський маршрут імені Мечислава Орловича.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Główny Szlak Beskidzki, wyd. Compass 2011, ISBN 978-83-7605-191-8
- ↑ PTTK Dąbrowa Górnicza. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 5 березня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 5 березня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 березня 2015.
ПосиланняРедагувати
- Точна траса маршруту [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Звіт з ҐСБ (серпень 2011) [Архівовано 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінка про ҐСБ [Архівовано 7 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Точний опіс траси маршруту
- Все про Головний бескидський маршрут
- Обширна фотогалерея з маршруту [Архівовано 8 січня 2016 у Wayback Machine.]