Pipal.jpg
Ранній буддизм
Письмові джерела

Тапітака
Агами
Гандгара

собори

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
 Махасангхіка
     Екав'явахаріка
         Локоттаравада
     Чайтіка
         Апарашайла
         Уттарашайла
     Гокуліка
         Бахушрутія
         Праджняптівада
         Четьявада
 Стхавіравада
     Сарвастівада
         Вайбхашики
         Саутрантіка
         Муласарвастівада
     Вібгадж'явада
         Тгеравада
         Махішасака
         Каш'япія
         Дгармагуптака
     Пудгалавада
         Ватсіпутрія
             Дхармоттарія
             Бхадраянія
             Самматія
             Шаннагаріка

Гокуліка ( санскр., в буддійській традиції — «з роду бика») — школа гілки махасангхиків. Виникла в кінці III ст. до н. е., відстоюючи достовірність махаяна-сутр, що призвело до її виокремлення з махасангхиків[1].

Суть вченняРедагувати

Основне положення її вчення формулювалося як «сансара — лише попіл» (звідси і ще одне найменування — куккулакатха, або «міркування про гарячий попел»). На відміну від махасангхиків, гокуліки изнавали авторитетною лише Абхидхарма-питаку, вважаючи, що вивчення Сутра-питаки перешкоджає досягненню вищої мети. Гокуліки відмовлялися від проповіді, відтак і від місіонерської діяльності, вели відокремлений, аскетичний і споглядальницький спосіб життя[2].

ІсторіяРедагувати

Джамалпур (один з великих районів Матхури) вважався центром Гокуліки у II ст. н. е. Ця релігійна школа перестала існувати в період між IV і IX століттям нашої ери[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Фурцева Л. Р. [http: //dhamma.ru /dict/dict-G.htm#15 Гокуліка] // {{{Заголовок}}} / Абаєва Л. Л., Андросов В. П., Бакаєва Е. П. та ін .; За заг. ред. Жуковської Н. Л. та ін. — М. : Республіка, 1992а.
  2. Махасангхика. Кругосвет. Архів оригіналу за 2015-11-17. Процитовано 2015-11-11.