Годо́й-Крус (ісп. Godoy Cruz) — місто в Аргентині, розташоване в провінції Мендоса. Адміністративний центр однойменного департаменту[en]. Населення становить 189 578 осіб (2010)[1]. Входить до складу агломерації Велика Мендоса[en]. За населенням це третє місто Мендоси після Гваймальєну[es] і Лас-Ерасу[en].

Годой-Крус
ісп. Godoy Cruz
Муніципалітет Годой-Круса
Муніципалітет Годой-Круса
Муніципалітет Годой-Круса
Основні дані
32°55′31″ пд. ш. 68°50′39″ зх. д. / 32.92528° пд. ш. 68.84417° зх. д. / -32.92528; -68.84417Координати: 32°55′31″ пд. ш. 68°50′39″ зх. д. / 32.92528° пд. ш. 68.84417° зх. д. / -32.92528; -68.84417
Країна Аргентина Аргентина
Регіон  Мендоса
Столиця для Godoy Cruz Departmentd (департамент Аргентини, муніципалітет)
Засновано 11 травня 1855
Статус міста 1909
Площа 75 км²
Населення 189 578 осіб (2010)[1]
· густота 2527 осіб/км²
Агломерація Велика Мендоса[en]
Висота НРМ 780 м
Назва мешканців godoycruceño
Телефонний код (+54) 0261
Часовий пояс UTC-3
GeoNames 3854964
OSM 2204158 ·R (Godoy Cruz Department)
Поштові індекси 5501
Міська влада
Мер міста Тадео Гарсія Саласар (UCR)
Вебсайт GodoyCruz.gov.ar
Мапа
Мапа
Годой-Крус. Карта розташування: Аргентина
Годой-Крус
Годой-Крус
Годой-Крус (Аргентина)
Годой-Крус. Карта розташування: Мендоса
Годой-Крус
Годой-Крус
Годой-Крус (Мендоса)


CMNS: Годой-Крус у Вікісховищі

Географія ред.

Годой-Крус розташований в західній частині Аргентини, у підніжжя Головної Кордильєри Анд. На захід від міста височіє найвища гора Південної Америки — пік Аконкагуа (6962 м).

Ландшафт у цій частині країни являє собою посушливі пампаси, однак місто знаходиться в оазі, що утворилася в межиріччі Мендоси і Тунуяну[en]. Мікроклімат оази і зрошення земель у приміській зоні роблять Годой-Крус сприятливим місцем для вирощування винограду.

Годой-Крус розташований у зоні підвищеної сейсмічності. Великі землетруси стаються тут приблизно кожні 20 років[2].

Історія ред.

 
Руйнування після землетрусу у Годой-Крусі (1985)

Поселення відоме з 1872 року як Вілья-де-Сан-Вісенте (ісп. Villa de San Vicente), з 1889 року називалося Вілья-Бельграно (ісп. Villa Belgrano).

9 лютого 1909 року Годой-Крус отримав статус міста і сучасне ім'я на честь доктора Томаса Годой-Круса[en], губернатора провінції Мендоса.

З 1944 по 1960 роки у Годой-Крусі діяла кіностудія Film Andes S.A.

26 січня 1985 року у м. Годой-Крус стався землетрус[en] у 6,3 бали за Ріхтером. Він спричинив значні руйнування і людські жертви. Після цього землетрусу у місті були прийняті нормативно-правові акти, які встановили жорсткі норми для будівництва, зокрема кількості поверхів.

Економіка ред.

Домінуюча галузь економіки — виноробна промисловість. У місті діє 6 виноробних підприємств[3]. 2015 року у Годой-Крусі було вироблено понад 100 тис. гектолітрів вина, з яких 80% припадало на червоне[4]. 75% вина, виготовленого у Годой-Крусі, йде на експорт[3].

Підприємства головним чином харчової промисловості (консервування овочів, фруктів та ін.). У районі міста ведеться промисловий видобуток нафти.

Населення ред.

За населенням Годой-Крус — третє місто провінції Мендоса після Гваймальєну[es] і Лас-Ерасу[en].

Клімат ред.

Клімат Годой-Круса помірно-континентальний напівпустельний. Спостерігаються великі річні і добові коливання температур. Опади незначні. Літо тепле і дощове, зима холодна і суха, із нічними заморозками. Снігові опади нечасті, зазвичай не частіші ніж раз на рік. Годой-Крус знаходиться у місцевості, де дуже часто буває град (в середньому — 25 разів на рік), який наносить значні збитки сільському господарству[5].

Клімат Годой-Круса (1961—1990)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 44,4 40,6 37,8 34,0 33,0 30,4 33,0 34,4 36,0 40,1 40,8 43,5 44,4
Середній максимум, °C 32,2 30,6 27,3 23,5 19,4 15,6 15,3 18,5 21,2 25,5 29,0 31,5 24,1
Середня температура, °C 25,1 23,6 20,4 16,1 11,6 7,8 7,7 10,2 13,4 18,1 21,7 24,4 16,7
Середній мінімум, °C 18,1 17,0 14,4 10,2 5,6 2,0 1,7 3,5 6,4 10,8 14,3 17,2 10,1
Абсолютний мінімум, °C 7,5 4,8 0,6 −2,3 −4,3 −7,2 −7,8 −5,9 −4,6 0,1 2,7 5,3 −7,8
Годин сонячного сяйва 297,6 257,6 235,6 219,0 195,3 168,0 182,9 229,4 225,0 282,1 294,0 285,2 2871,7
Норма опадів, мм 36.4 34.1 27.3 12.7 5.9 4.1 6.7 3.3 7.8 11.1 15.9 24.4 189.7
Днів з опадами 5 5 5 3 2 2 2 2 3 3 3 4 39
Вологість повітря, % 50 55 63 67 67 66 64 54 50 47 45 47 56
Джерело: Servicio Meteorológico Nacional

Спорт ред.

 
Вболівальники ФК «Годой-Крус»

У місті базується клуб першого дивізіону чемпіонату Аргентини з футболу — «Годой-Крус», заснований 1921 року. Домашнім стадіоном команди є «Фелісіано Гамбарте»[en] на 14 тис. глядачів.

Також у місті діє спортивний клуб «Андес Тальєрес» (ісп. Andes Talleres Sport Club), заснований 1933 року. Окрім футбольної команди, він має футзальну, баскетбольну, хокейну та інші. Домашнім стадіоном команди є «Інхельмо Ніколас Бласкес» на 10 тис. глядачів.

Туризм ред.

У місті розташований неоготичний собор святого Вінсента Ферера, що є однією з найвизначніших пам'яток міста. Щороку його відвідують понад 300 тисяч паломників.

Виноробні господарства навколо Годой-Круса є одними з найпрестижніших в Аргентині. Основний сорт винограду, що вирощується тут — мальбек. Винарні пропонують екскурсії для туристів — так звані винні тури, під час яких можна подивитися на процес виробництва вина і продегустувати його. Аналогічні тури проводить місцева пивоварня «Cerveza Andes», заснована 1921 року.

Околиці Годой-Круса привабливі для пішохідного туризму, оскільки багаті на природоохоронні об'єкти, які займають 12 % площі провінції Мендоса.

Транспорт ред.

 
Станція метротрамвая у Годой-Крусі
 
Тролейбус, що прямує з Годой-Круса до Лас-Ераса

Годой-Крус входить до міської агломерації Мендоси і фактично злився з нею. З Мендоси до Годой-Круса можна дістатися міським громадським транспортом, зокрема:

З 2014 року у Великій Мендосі[en] діє система спільного використання велосипедів, яка має дві станції у Годой-Крусі[6].

Через Годой-Крус проходить найбільший автошлях Аргентини — національна автотраса №40[en].

Найближчі великі міста: Сан-Луїс — на схід, на шляху в Буенос-Айрес, Мендоса, Сан-Хуан — на північ, і Сантьяго, столиця Чилі — на захід.

Галерея ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2009. Процитовано 29 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Instituto Nacional de Prevención Sísmica. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 27 листопада 2015.
  3. а б Informe Área Centro - Provincia de Mendoza (PDF). Національний інститут виноробства (іспанською) . 2015. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2017. Процитовано 2017.
  4. ELABORACIÓN DE VINOS Y OTROS PRODUCTOS (PDF). Національний інститут виноробства (іспанською) . 2015. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 2017.
  5. Dimaría, Sergio (27 листопада 2004). Mendoza se enfrenta al granizo. Ла Насьйон (іспанською) . Процитовано 2017.
  6. En la Bici - Sistema de Transporte Público de Bicicletas. Офіційний сайт Мендоси (іспанською) . Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 2017.