«Години» (англ. The Hours) — британсько-американський драматичний фільм 2002 року режисера Стівена Долдрі, з Ніколь Кідман, Меріл Стріп і Джуліанн Мур у головних ролях. Стрічку знято на основі однойменного роману Майкла Канінгема, який 1999 року приніс авторові Пулітцерівську премію.

«Години»
The Hours
Жанр драма
Режисер Стівен Долдрі
Продюсер Роберт Фокс
Скотт Рудін
Сценарист Дейвід Геа
На основі роман «Години» Майкла Канінгема
У головних
ролях
Ніколь Кідман
Меріл Стріп
Джуліанн Мур
Оператор Шеймас МакГарві
Композитор Філіп Ґласс
Монтаж Пітер Бойл
Кінокомпанія Miramax Films
Дистриб'ютор Miramax Films (світ)
Paramount Pictures (США)
Тривалість 114 хв.
Мова англійська
Країна США США
Велика Британія Велика Британія
Рік 2002
Дата виходу 18 грудня 2002 (США)
14 лютого 2003 (Велика Британія)
Кошторис 25 млн $[1]
Касові збори 109 млн $[1]
IMDb ID 0274558
Рейтинг MPAA: PG-13
www.miramax.com/movie/the-hours

Фільм також здобув низку нагород та номінацій, зокрема став переможцем у категорії «Найкращий фільм — драма» «Золотого глобусу» і отримав дев'ять номінацій премії «Оскар», з них одна перемога — Ніколь Кідман була відзначена нагородою за найкращу жіночу роль.

Сюжет ред.

Картину умовно поділено на три частини, у кожній з них зображено один день із життя головних героїнь, долі яких химерно пов'язані між собою та майже ідентичні.

1923 рік. Героїня Ніколь Кідман — британська письменниця Вірджинія Вулф, яка почала писати свою нову книгу «Місіс Делловей». Робота просувається повільно: у Вірджинія депресія, вона потерпає від біполярного розладу, боїться домашньої прислуги і її постійно гнітять думки про самогубство, хоча вона й знаходиться під пильним наглядом та опікою свого чоловіка Леонарда, який кохає її та намагається всіляко допомогти. З відвідинами приїздить і сестра Ванеса з дітьми, але її візит тільки ускладнює емоційний стан письменниці і, прощаючись, Вірджинія імпульсивно й міцно цілує сестру.

1951 рік. Героїня Джуліанн Мур — американська домогосподарка Лора Браун вагітна другою дитиною, живе у Лос-Анджелесі разом зі своїм чоловіком Деном і маленьким сином Річі. Зовні це прекрасна родина, але насправді Лора почуває себе глибоко нещасною і вирішує звести рахунки з життям. В цей день у Дена — день народження і Лора з сином готують торт. До них зайшла сусідка Кітті, яка просить подивитися за її собакою, доки вона сама перебуватиме у лікарні. Кітті помітно нервується, хоча й каже, що її хвороба незначна. У відповідь Лора поцілувала Кітті, але та, хоч і знітилася, проте вдала, що нічого не сталося. Згодом Лора відвозить сина до няні, але Річі, побоюючись, що ніколи вже більше не побачить матір, біжить за автомобілем і просить не кидати його. Вона на сльози хлопчика не зважає, залишає його і їде до готелю, там наймає номер і, діставши декілька пляшечок з піґулками, починає читати книгу Вірджинії Вулф «Місіс Делловей». За читанням Лора засинає, прокинувшись, змінює своє рішення і їде за сином, повертається з ним додому святкувати день народження чоловіка.

2001 рік. Кларисса Воган, героїня Меріл Стріп, живе у Нью-Йорку і її день присвячений підготовці до вечірки з нагоди отримання важливої літературної премії Річардом Брауном — хворим на СНІД письменником, з яким вони зустрічалися ще в коледжі. Сама Кларисса — лесбійка і вже десять років живе з подругою, але весь цей час продовжує піклуватися про Річарда. Він теж має гомосексуальну орієнтацію, але запевняє, що кохав Клариссу все своє життя і здавна, жартома, називає її «Місіс Делловей». Коли Кларисса приходить, щоб черговий раз нагадати Річарду про прийом ввечері, він, на її очах, викидається з вікна своєї квартири і гине. Мати Річарда — Лора Браун, того ж дня приїздить до Кларисси. Вона розказує, що відразу після народження другої дитини, дочки, покинула Дена з дітьми і поїхала до Канади. Також зізнається, що розуміє якого болю свого часу завдала Річардові і як, можливо, це вплинуло на його подальшу долю, але не жалкує і каже, що, на її думку, це краще аніж, якби вона покінчила з собою, а жити так далі вона більше не могла: «Це була смерть. Я обрала життя». На той час і її чоловік, і дочка вже померли теж.

Закінчується картина самогубством Вірджинії Вулф і словами з її передсмертної записки, якими вона дякує своєму чоловікові за його любов:

  Завжди роки між нами. Завжди роки. Завжди кохання. Завжди години.
Оригінальний текст (англ.)
Always the years between us. Always the years. Always the love. Always the hours.
 

Сценарій ред.

Сценарій фільму, написаний Дейвідом Геа, був високо оцінений критиками і здобув низку номінацій та нагород. В його основі — роман американського письменника Майкла Канінгема «Години», який 1999 року приніс авторові Пулітцерівську премію[2].

За сюжетом, героїнь роману пов'язує між собою книга Вірджинії Вулф «Місіс Делловей». У свою чергу, з цією книгою багато спільного має і сам роман «Години». Зокрема, в обох творах події розгортаються протягом одного дня і головним персонажем є жінка: у Вулф — це Кларисса Делловей, яка організовує вечірній прийом, а у Канінгема — це Кларисса Воган, яка теж організовує вечірку, Лора Браун, яка готується до святкування дня народження чоловіка, і, власне сама, Вірджинія Вулф. Крім того, в «Годинах» всі жінки мають лесбійські нахили, а Кларисса з роману Вулф також колись кохала жінку, Саллі Сетон, але зрештою вийшла заміж за чоловіка на ймення Річард. Спільною для обох творів є й тема психічних розладів, самогубства та нещасливого подружнього життя. На додаток, робочою назвою роману Вулф «Місіс Делловей» була «Години»[3], і саме цю назву обрав для свого твору Канінгем.

У книзі Майкла Канінгема згадується Меріл Стріп: Клариссі Воган, дорогою до Річарда, здається, що вона нібито побачила актрису на вулиці, також вона думає, що це могла бути й Ванесса Редґрейв. Зрештою, у фільмі Клариссу зіграла саме Стріп, а Редґрейв свого часу виконала роль Кларисси Делловей в екранізації 1997 року роману Вірджинії Вулф «Місіс Делловей». Хоча, за зізнанням самого Майкла Канінгема, він, коли писав свій роман, не планував його екранізувати й відповідно не було планів, щодо знімання у майбутньому фільмі Меріл Стріп[4].

Актори ред.

1923
Актор Роль
Ніколь Кідман Вірджинія Вулф
Стівен Діллейн Леонард Вулф
Міранда Річардсон Ванесса Белл
Ліндсі Маршал Лотті Гоуп
Лінді Бассет Неллі Боксел
 
 
1951
Актор Роль
Джуліан Мор Лора Браун
Джон Сі Рейлі Ден Браун
Джек Ровелло Річі Браун
Тоні Коллетт Кітті Барлоу
Марго Мартіндейл Місіс Леч
Емі Карлсон Мішель
Лі Гарлінгтон Джорджетт
2001
Актор Роль
Меріл Стріп Кларисса Воган
Ед Гарріс Річард Браун
Еллісон Дженні Саллі Лестер
Клер Дейнс Джулія Воган
Джефф Деніелс Луїс Вотерс
 
 
Ніколь Кідман і Стівен Діллейн
Джуліан Мор і Джон Сі Рейлі
Меріл Стріп і Ед Гарріс
  • Ніколь Кідман, аби досягти схожості з Вірджинією Вулф, щоразу накладали грим протягом 2,5 годин, а також робили накладний ніс. Крім того, для цієї ролі, актриса почала палити та навчилася вміло писати правою рукою, хоча сама — шульга. Зйомки проходили невдовзі після її розлучення з Томом Крузом[5].
  • Першою було знято частину про Клариссу Воган, потім — про Лору Браун і останньою — про Вірджинію Вулф[6].
  • Майкл Канінгем знявся у фільмі в одному з епізодів: героїня Меріл Стріп проходить повз нього дорогою до квіткового магазину[7].
  • Айлін Аткінз, яка зіграла роль Барбари, продавця у квітковому магазині з епізоду з Клариссою Воган, була автором сценарію фільму «Місіс Делловей» 1997 року[7].

Музика ред.

Музику до фільму написав американський композитор Філіп Ґласс. Її було відзначено премією БАФТА, а також номіновано на здобуття премій «Оскар», «Золотий глобус», «Греммі».

Нагороди та номінації ред.

Картина отримала численну кількість нагород та номінацій, а також, в цілому, схвальні відгуки критиків і глядачів. За рецензіями рейтинг стрічки на Rotten Tomatoes склав 81 %[8], сайт IMDb зібрав на неї у своїй базі понад 600 рецензій. У рейтинзі найкасовіших фільмів 2002 року картина посіла 56 місце[1].

Рік Нагорода Категорія Номінант Результат
2002 Національна рада кінокритиків США[9] Найкращий фільм Перемога
Найкращі десять фільмів року Перемога
Премія Спілки кінокритиків Бостона[10] Найкращий актор другого плану Джон Сі Рейлі 2 місце
Найкраща актриса другого плану Тоні Коллетт Перемога
Премія Спілки кінокритиків Лас-Вегаса[11] Найкращий актор другого плану Джон Сі Рейлі Перемога
Найкраща актриса Ніколь Кідман Перемога
Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса[12] Найкраща актриса Джуліан Мор Перемога
2003 Премія «Оскар» Найкращий фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Номінація
Найкраща режисерська робота Стівен Долдрі Номінація
Найкраща жіноча роль Ніколь Кідман Перемога
Найкраща чоловіча роль другого плану Ед Гарріс Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану Джуліан Мор Номінація
Найкращий адаптований сценарій Девід Хеа Номінація
Найкраща музика до фільму Філіп Ґласс Номінація
Найкращий дизайн костюмів Енн Рот Номінація
Найкращий монтаж Пітер Бойл Номінація
Берлінський кінофестиваль[13] Золотий ведмідь Стівен Долдрі Номінація
Срібний ведмідь найкращій акторці Ніколь Кідман, Меріл Стріп, Джуліан Мор Перемога
Приз «Берлінер Моргенпост» Стівен Долдрі Перемога
Премія БАФТА[14] Найкращий фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Номінація
Найкращий британський фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс, Стівен Долдрі Номінація
Найкраща режисура Стівен Долдрі Номінація
Найкраща жіноча роль Ніколь Кідман Перемога
Меріл Стріп Номінація
Найкраща чоловіча роль другого плану Ед Гарріс Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану Джуліан Мор Номінація
Найкраща музика до фільму Філіп Ґласс Перемога
Найкращий монтаж Пітер Бойл Номінація
Найкращий грим Івана Пріморак, Конор О'Салліван, Джо Аллен Номінація
Найкращий адаптований сценарій Девід Хеа Номінація
Премія «Золотий глобус» Найкращий фільм — драма Стівен Долдрі Перемога
Найкращий режисер Стівен Долдрі Номінація
Найкраща жіноча роль — драма Ніколь Кідман Перемога
Меріл Стріп Номінація
Найкраща чоловіча роль другого плану — кінофільм Ед Гарріс Номінація
Найкращий сценарій Девід Хеа Номінація
Найкраща музика до фільму Філіп Ґласс Номінація
Премія «Супутник»[15] Найкращий драматичний фільм Номінація
Найкращий режисер Стівен Долдрі Номінація
Найкраща жіноча роль у драматичному фільмі Ніколь Кідман Номінація
Меріл Стріп Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану у драматичному фільмі Джуліан Мор Номінація
Премія Американського інституту кіномистецтва[16] Фільм року Перемога
Премія Гільдії кіноакторів США Найкраща жіноча роль Ніколь Кідман Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану Джуліан Мор Номінація
Найкраща чоловіча роль другого плану Ед Гарріс Номінація
Найкращий акторський склад в ігровому кіно Номінація
Премія «Аманда»[17] Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Перемога
Премія «Давид ді Донателло»[18] Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Номінація
Нагорода «Едді»[19] Найкращий монтаж — драма Пітер Бойл Номінація
Премія Critics' Choice Movie Awards[20] Найкращий фільм Номінація
Найкраща актриса Ніколь Кідман Номінація
Найкращий акторський склад Меріл Стріп, Ніколь Кідман, Джуліан Мор, Ед Гарріс, Клер Дейнс, Еллісон Дженні, Міранда Річардсон, Джон Сі Рейлі, Тоні Коллетт, Стівен Діллейн Номінація
Найкращий композитор Філіп Ґласс Номінація
Премія GLAAD Media Awards[21] Найкращий фільм — широкий показ Paramount Pictures Перемога
Премія Golden Trailer Awards[22] Найкраща драма Giaronomo Productions Перемога
Найкраще шоу Giaronomo Productions Номінація
Премія «Золотий жук»[23] Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Перемога
Discover Screenwriting Award[24] Девід Хеа Номінація
Премія Гільдії артдиректорів США (ADG Award)[25] Премія за відмінну роботу художника-постановника (сучасний фільм) Марія Дюркович, Марк Раггетт, Нік Палмер, Джуді Рі, Джоанна Фолі, Стеліос Полічронакіс, Джон Номаркі, Річард Фойо Номінація
Премія Гільдії режисерів США (DGA Award)[26] Премія за видатні досягнення режисера у художньому фільмі Стівен Долдрі Номінація
Премія Гільдії сценаристів США[27] Найкращий адаптований сценарій Девід Хеа Перемога
Премія Інституту кіномистецтв Австралії (AACTA Award)[28] Найкращий іноземний фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Номінація
Премія Спілки кінокритиків Австралії (FCCA Award)[29] Найкращий іноземний фільм Номінація
Премія Товариства кастинг-директорів США (Artios Award)[30] Найкращий кастинг для фільму (драма) Деніел Сві Перемога
Премія Асоціації кінокритиків Чикаго[31] Найкраща актриса Ніколь Кідман Номінація
Найкраща актриса другого плану Джуліан Мор Номінація
Найкраща музика Філіп Ґласс Номінація
Премія Deutscher Filmpreis[32] Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Перемога
Кінофестиваль «Аутфест»[33] Найкраща виконавиця жіночої ролі в художньому фільмі Меріл Стріп Перемога
2004 Премія «Боділь»[34] Найкращий американський фільм Стівен Долдрі Номінація
Нагорода Греммі[35] Найкращий альбом, що є саундтреком до фільму, телебачення або іншого візуального подання Філіп Ґласс Номінація
Премія «Роберт»[36] Найкращий американський фільм Стівен Долдрі Перемога
Премія «Сезар»[37] Найкращий фільм іноземною мовою Стівен Долдрі Номінація
Премія Evening Standard British Film Award[38] Найкращі технічні досягнення Шеймас МакГарві Перемога
Премія Лондонського Союзу кінокритиків[39] Фільм року Номінація
Актор року Ед Гарріс Номінація
Британський фільм року Номінація
Британський актор року в ролі другого плану Стівен Діллейн Номінація
Британський режисер року Стівен Долдрі Номінація
Британський сценарист року Девід Хеа Перемога
Премія критиків Асоціації польських кінематографістів[40] Золота стрічка (іноземний фільм) Стівен Долдрі Перемога
Премія Японської академії[41] Найкращий іноземний фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Номінація
Гран-прі Бразильського кіно[42] Найкращий іноземний фільм Номінація

Примітки ред.

  1. а б в The Hours. Box Office Mojo (англ). Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  2. The 1999 Pulitzer Prize Winners. Fiction. pulitzer.org (англ). Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 14 березня 2014. 
  3. Virginia Woolf's "Mrs Dalloway". bl.uk (англ). Британська бібліотека. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  4. John Mullan (8 липня 2011). The Hours by Michael Cunningham. theguardian.com (англ). Гардіан. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  5. John Hiscock (2 листопада 2002). Nicole Kidman as never seen before. telegraph.co.uk (англ). Дейлі Телеграф. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  6. Iain Blair (1 січня 2003). Time comes for director of Woolf-centric `The Hours'. chicagotribune.com (англ). Чикаго Триб'юн. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  7. а б The Hours (2002). Full Cast & Crew. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 17 березня 2014. 
  8. The Hours (2002). rottentomatoes.com (англ). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  9. 2002 Award Winners. nationalboardofreview.org (англ). Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 16 березня 2014. 
  10. BSFC Award. 2002. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2014. 
  11. Previous Sierra Award Winners. 2002. lvfcs.org (англ). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 16 березня 2014. 
  12. 28th Annual Los Angeles Film Critics Association Awards. lafca.net (англ). Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 16 березня 2014. 
  13. 53. Berlin International Film Festival. berlinale.de (англ). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 14 березня 2014. 
  14. Awards. Film in 2003. bafta.org (англ). Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 14 березня 2014. 
  15. Satellite Awards. 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  16. AFI Movies of the year. afi.com (англ). AFI. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  17. Amanda Awards, Norway. 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2014. 
  18. David di Donatello Awards 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  19. American Cinema Editors. Awards 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2014. 
  20. Broadcast Film Critics Association Awards. Awards 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  21. 14th Annual GLAAD Media Awards. glaad.org (англ). 31 травня 2003. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 16 березня 2014. 
  22. Winners and nominees for the 4th Annual Golden Trailer Awards. goldentrailer.com (англ). Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2014. 
  23. Guldbaggen. Vinnare och nominerade 2003. sfi.se (швед). Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 16 березня 2014. 
  24. American Screenwriters Association. Awards 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2014. 
  25. 7th Annual Excellence in Production Design Awards. adg.org (англ). Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 14 березня 2014. 
  26. 55th Annual DGA Awards. dga.org (англ). Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 16 березня 2014. 
  27. Winners Announced for 55th Annual Writers Guild Awards. wga.org (англ). 8 березня 2003. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 16 березня 2014. 
  28. 2003 Winners & Nominees. aacta.org (англ). Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 14 березня 2014. 
  29. FCCA Award. 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  30. Artios Awards. castingsociety.com (англ). Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 16 березня 2014. 
  31. CFCA Award. 2003. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  32. Deutscher Filmpreis. 2003. deutsche-filmakademie.de (нім). Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 16 березня 2014. 
  33. L.A. Outfest. Awards for 2003. Awards for 2003 (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  34. Bodil Awards. 2004. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2014. 
  35. Grammy Awards. 2004. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  36. Årets amerikanske film. scope.dk (дан). Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  37. Palmarès 2004 - 29 Ème Cèrèmonie des Cèsar. academie-cinema.org (фр). Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  38. Derek Malcolm. Best of British. standard.co.uk (англ). Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 16 березня 2014. 
  39. ALFS Award 2004. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 
  40. "Róża" i "Miłość" ze Złotymi Taśmami. sfp.org.pl (пол). Асоціація польських кінематографістів. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  41. 27. 優秀外国作品賞. japan-academy-prize.jp (япон). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 14 березня 2014. 
  42. Cinema Brazil Grand Prize. 2004. imdb.com (англ). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2014. 

Посилання ред.