Гнатенко Марина Василівна

українська агрономка і політична діячка

Мари́на Васи́лівна Гнате́нко (12 березня 1914(1914-03-12), Старосілля, Київська губернія — 13 квітня 2006(2006-04-13), Київ) — український радянський агроном, заслужений працівник сільського господарства, кандидат сільськогосподарських наук, Герой Соціалістичної Праці (22.09.1975). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання (1946–1950). Член ЦК КПУ в 1952—1960 роках.

Гнатенко Марина Василівна
Народилася 12 березня 1914(1914-03-12)
Старосілля, Старосільська волость, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Померла 13 квітня 2006(2006-04-13) (92 роки)
Київ, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Країна  УНР
 СРСР
 Україна
Діяльність агрономка, політична діячка
Alma mater Київський технологічний інститут харчової промисловості і Національний університет біоресурсів і природокористування України (1951)
Науковий ступінь кандидат сільськогосподарських наук (1955)
Заклад Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН УкраїниВ
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання капітан
Партія ВКП(б)
Автограф
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1975
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2003
Орден Леніна — 1935 Орден Леніна — 1975 Орден Жовтневої Революції — 1971 Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985
Орден Червоної Зірки  — 1943 Орден «Знак Пошани»  — 1966 Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР — 1964

Біографія ред.

Народилася 12 березня 1914(19140312) року в родині коваля в селі Старосіллі, тепер Городищенського району Черкаської області. Закінчила семирічку й пішла в колгоспну бригаду. Згодом стала ланковою. В 1935 році вступила в змагання з ланковою М. С. Демченко і досягла врожаю 600 ц/га цукрових буряків. У 1937 році — студентка інституту харчової промисловості ім. А. І. Мікояна. Член ВКП(б) з 1939 року.

У роки німецько-радянської війни працювала медсестрою, а потім комісаром госпіталю. Після війни — інструктор Київського обласного комітету КП(б) України по сільському господарству.

З 1947 року — науковий співробітник Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків. Одночасно завершувала заочне навчання в ВНЗ. У 1951 році закінчила Українську сільськогосподарську академію. Кандидат сільськогосподарських наук з 1955 року.

Делегат XVII–XX з'їздів Комуністичної партії України, на XVII–XIX з'їздах Компартії України обиралася членом ЦК Компартії України.

Автор праць:

  • «Об агротехнике сахарной свеклы». Москва, 1957;
  • «П'ятисотенниці». Київ, 1975.
 
Могила Марини Гнатенко

Померла 13 квітня 2006 року. Похована в Києві на міському кладовищі «Берковець».

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Універсальна енциклопедія «Черкащина» // Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 199.
  • Гнатенко Марина Василівна // Люди і долі. — Черкаси, 2001. — С. 70.
  • Парахоня О. Героїня тридцятих // Відкриваючи заново: док. розповіді. — К., 1990. — С. 49–60.
  • Сорока М. Тепло землі // Особливе право на віки. — К., 1985. — С. 186­-196.
  • Шитова Л. Дочка Старосілля // Слава Черкащини. — Дніпропетровськ, 1967. — С. 111–118.
  • Трохименко В. П'ятисотенниця Марина Гнатенко відзначила своє 90-річчя // Нова Доба. — 2004. — 16 берез. — С. 4–5.
  • Славко А. П'ятисотенниця // Комуніст. — 2004. — 27 лют. — С. 2.
  • Гнатенко Марина Василівна : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 133–136.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 38.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.