Відкрити головне меню

Глінка Дмитро Борисович

Глі́нка Дмитро́ Бори́сович (нар. 10 грудня 1917 — пом. 1 березня 1979) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. Двічі Герой Радянського Союзу (1943), полковник авіації (1951).

Глінка Дмитро Борисович
Glinka db.jpg
Прізвисько ДБ (від Дмитро Борисович)
Народження 10 грудня 1917(1917-12-10)
Олександрів Дар, Криворізький волость, Херсонська губернія, УНР
Смерть 1 березня 1979(1979-03-01) (61 рік)
Москва, Російська РФСР, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ винищувальна авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19371960
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Формування 9-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Глінка Дмитро Борисович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 10 грудня 1917 року в селі Олександрів Дар (тепер в межах міста Кривий Ріг) Дніпропетровської області в родині шахтаря. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

Після закінчення неповної середньої школи працював на шахті імені МОПРа. Навчався в Криворізькому аероклубі.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1939 році закінчив Качинську військову авіаційну школу.

Учасник Німецько-радянської війни з січня 1941 року. Бойовий шлях розпочав у Криму в складі 45-го винищувального авіаційного полку.

У травні 1942 року був збитий, отримав важке поранення й тривалий час перебував у шпиталі.

Воював у небі Кубані, під Харковом, Яссами, на Сандомирському плацдармі. Закінчив війну в небі Німеччини.

Особливо помічник командира 45-го винищувального авіаційного полку 216-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту старший лейтенант Д. Б. Глінка відзначився в небі Кубані, здійснивши 146 бойових вильотів і знищивши при цьому 15 літаків ворога. Після перетворення полку на 100-й гвардійський винищувальний, гвардії капітан Д. Б. Глінка збільшив свій бойовий рахунок до 29 перемог у 62 повітряних боях.

Всього за роки війни здійснив понад 300 бойових вильотів, у більш, як 100 повітряних боях знищив 50 літаків ворога (з них 9 — на Як-1, решта — на «Аерокобрі»).

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. Командував авіаційним полком, був заступником командира винищувальної авіаційної дивізії.

З 1960 року — в запасі. Мешкав у Москві. Працював у цивільній авіації.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Помер 1 березня 1979 року. Похований на Кунцевському кладовищі Москви.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 45-го винищувального авіаційного полку старший лейтенант Глінка Дмитро Борисович за 146 бойових вильотів і 15 особисто збитих літаків ворога удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 906).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 100-го гвардійського винищувального авіаційного полку гвардії капітан Глінка Дмитро Борисович за 29 особисто збитих ворожих літаків у 62 повітряних боях нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 9/II).

Нагороджений орденом Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки й медалями.

Пам'ятьРедагувати

В селі Рахманівка, що нині входить до складу міста Кривий Ріг, встановлено бронзове погруддя Героя, а також поіменовано вулицю на його честь, про що встановлено пам'ятну стелу.

Бюст двічі Героя Радянського Союзу Д.Б.Глінки 
Табличка на пам'ятнику 
Стела на честь наречення вулиці іменем двічі Героя РС Дмитра Глінки 

РодинаРедагувати

В одному полку з Д. Б. Глінкою воював його старший брат — Б. Б. Глінка (1914—1967), Герой Радянського Союзу.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати