Відкрити головне меню

Глушко Василь Васильович

український геолог

Глушко Василь Васильович
Глушко Василь Васильович.jpg
Народився 28 серпня 1920(1920-08-28)
Богучар
Помер 24 серпня 1998(1998-08-24) (77 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність геолог
Alma mater Воронезький державний університет
Сфера інтересів геологія
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь доктор геологічних наук
Член НАН України
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Василь Васильович Глушко (28 серпня 1920, м. Богучар Воронізької області — 24 серпня 1998, Львів) — український вчений, геолог — нафтовик, педагог, доктор геолого-мінералогічних наук (1970), член-корреспондент Академії Наук УРСР (1970), академік Української нафтогазової академії (1993). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986, 1994).

Зміст

БіографіяРедагувати

Після закінчення в 1942 році геологічного факультету Воронезького університету працював начальником геологічного загону в Казахстано-Алтайській експедиції.

Після демобілізації направлений у «Львівнафтогазорозвідку», де працював геологом, головним геологом тресту. З 1955 по 1979 рік — заступник директора, а пізніше директор Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту (Львів, 1965–1979).

Помер у Львові і похований на Личаківському кладовищі, поле № 86.[2]

Наукова діяльністьРедагувати

В. В. Глушко — видатний дослідник регіональної тектоніки і нафтогазоносності районів Карпат, Прикарпаття, Прип'яті, Дніпровсько-Донецької западини і Причорноморського регіону, Північно-Західної Європи.

Близько п'яти років В. В. Глушко очолював науково-пошукові роботи геологів-нафтовиків у Німеччині і Польщі, де вивчалася геологічна будова басейну Північного моря і суміжних з ним територій. Неодноразово як консультант виїжджав за кордон для надання допомоги та визначення напрямків геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Болгарію, Угорщину, Польщу, Чехословаччину, Румунію і Марокко.

ПриміткиРедагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 461.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 462. — ISBN 966-8955-00-5.

ДжерелаРедагувати