Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

З 1772 р. до 1918 року в складі Австрії й Австро-Угорщини.

В кінці XIX ст. в селі оселилася родина Петра Коциловського (Piotr Kocyłowski), батька майбутнього епископа Йосафата Коциловського (Jozafat Kocyłowski).

Не маючи власних храмів, вірні греко-католики, римо-католики і юдеї відвідували костел, синагогу та церкву в місті Лісько. І село і місто було в той час справжнім центром різноманіття культур, де жили разом на рівних один з одним українці-греко-католики, українці-римо-католики, поляки, євреї-юдеї та представники інших конфесій.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. На 01.01.1939 у селі було 400 жителів, з них 260 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 25 поляків і 15 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які винищили євреїв. У вересні 1944 року радянські війська знову оволоділи територією села. В березні 1945 року територія віддана Польщі.

В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене до СРСР і понімецьких земель Польщі[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 162 41 103 18
Жінки 166 33 93 40
Разом 328 74 196 58

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Глинне (Ліський повіт)

ЛітератураРедагувати