Глиниці

село в Яворівському районі Львівської області, Україна

Гли́ниці — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 1375 осіб. Орган місцевого самоврядування - Яворівська міська рада.

село Глиниці
Церква Святих Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Апостолів Петра і Павла
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Тер. громада Яворівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46140110190080840
Основні дані
Засноване 1435
Населення 1375
Площа 2,03 км²
Густота населення 677,34 осіб/км²
Поштовий індекс 81034
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати 49°56′23″ пн. ш. 23°07′23″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Водойми річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт Краковець
Карта
Глиниці. Карта розташування: Україна
Глиниці
Глиниці
Глиниці. Карта розташування: Львівська область
Глиниці
Глиниці
Мапа
Мапа

CMNS: Глиниці у Вікісховищі

Географія

ред.

Через південно-західну околицю села тече річка Безіменна, права притока річки Вишні.

Історія

ред.

У 1880 році село належало до Яворівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, було 1322 мешканці, з них більшість були греко-католиками, а 343 — римо-католиками.

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 2080 осіб, з них 1495 українців-греко-католиків, 535 українців-римокатоликів, 25 поляків, 25 євреїв[1]. Село входило до ґміни Ґнойніце Яворівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Краківецького району Львівської області.

За радянських часів до села приєднано сусідню Глиницьку Волю — тепер це південна частина села.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1369 99.56%
російська 2 0.14%
угорська 2 0.14%
румунська 1 0.08%
інші/не вказали 1 0.08%
Усього 1375 100%

Релігійні споруди

ред.

Дерев’яна церква Cвятих Апостолів Петра і Павла (колишня назва церкви Зачаття Святого Івана Хрестителя).

Найдавніші відомості про місцеву церкву походять з 1510 року. На одвірку південних дверей в наву зберігся різьблений напис, засвідчуючий дату будови: «Создася храм сей рокуо АХПΘ дня SІ Апі», тобто збудована 16 квітня 1689 року. Іконостас церкви – чотириярусний різьблений позолочений, походить з XVIII ст. На початку ХХ ст., можливо, був частково перебудований (виконана широка арка між 1 і 2 ярусами). Після пожежі відбудована у 1821 році. Наступний значний ремонт проведено в кінці 1920-х років.

Церква була сильно пошкоджена під час Другої світової війни і була відновлена по її закінченні. Проте, зважаючи на відсутність кваліфікованих майстрів, реставрацію було проведено нефахово, з використанням неякісної деревини та порушенням попередних форм храму. Центральний барабан був сильно зміщений до вівтарної частини. У 1951 році церкву закрили. Вісімдесятилітній місцевий мешканець Степан Дубас згадує останню відправу, яка відбулася тут офіційно у 1951 році, потім відправи велися підпільно: «Наш священник приїжджав таємно, перебирався у жіночий одяг і так добирався сюди», – згадує старожил. У 1989 році храм відчинили, а у 1990 році церкву повернули греко-католицький громаді, на парафію був призначений священник о. Михайло Шуварик. Тоді ж провели ремонт храму. 3 22 листопада 2003 року і до сьогодні на парафії трудиться священник о. Степан Грицан[3]. У 2007 році церква Зачаття Святого Івана Хрестителя була перейменована на церкву Св. Ап. Петра і Павла[4][5].

Будівля тризрубна, одноверха. До нави зі сходу прилягає вужчий вівтар гранчастої форми, при його північній і південній стінах прибудовані ризниці, з заходу - вужчий прямокутний бабинець. Двосхилий ломаний дах нави завершує на світловому восьмерику шоломова баня з ліхтарем і маківкою. Гребені багатосхилого даху вівтаря і двосхилого бабинця вінчають менші ліхтарі з маківками. На південний захід від церкви збереглася стара дерев'яна одноярусна квадратова, зведена в 1920-х рр. дзвіниця, вкрита пірамідальним дахом. На північ від неї на церковному подвір'ї парафіяни звели нову муровану триярусну дзвіницю, яка аналогічно церкві, завершується двосхилим дахом і ліхтарем з маківкою[6].

Церква була у аварійному стані – нахилена у західному напрямку, стіни бабинця прогнили до низу і деформувались. У 2017 році було проведено протиаварійні роботи на куполі храму: відреставровані несучі конструкції центрального барабану і купола, виконано гідроізоляцію фундаменту. Церкві було повернуто її первісний вигляд: Вирівняли каркас споруди та змістили купол на правильне місце. Бляшану покрівлю вівтаря і даху нави і бабинця замінили мідною. Церква має архітектурну підсвідку.

Завдяки старанням мешканцям села церква має надзвичайно гарний вигляд. Сьогодні у дерев’яній церкві постійно відбуваються святочні Богослужіння. Церква стоїть при головній дорозі на невеликому горбочку і зачаровує своєю красою[7].

Також в селі наявно є ще два храми - церква Зачаття Святого Івана Хрестителя та церква Преподобного Онуфрія Великого[8].

Місцева греко-католицька парафія належала до Яворівського деканату (з 1920 року — Краковецького деканату) Перемишльської єпархії.

Відомі люди

ред.

Народились

ред.

Примітки

ред.
  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 30.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - Краковецький. www.ugccla.lviv.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2023.
  4. Церква Глиниці Яворівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 30 липня 2023.
  5. Глиниці с Церква св.Іоана Предтечі. www.pslava.info. Процитовано 30 липня 2023.
  6. Глиниці, Церква Зачаття Святого Івана ХрестителяЦерква Зачаття Святого Івана ХрестителяЦерква Зачаття Святого Івана Хрестителя розташована в північній частині села; Дорозі, При; тризрубна, на низькому підвищенні Будівля; форми, одноверха До нави зі сходу прилягає вужчий вівтар гранчастої; Ризниці, При Його Північній І. Південній Стінах Прибудовані; квадратова, з заходу-вужчий прямокутний бабинець Двосхилий ломаний дах нави завершує на світловому восьмерику шоломова баня з ліхтарем і маківкою Гребені багатосхилого даху вівтаря і двосхилого бабинця вінчають менші ліхтарі з маківками На південний захід від церкви збереглася стара деревяна; Дзвіниця, Зведена В. 1920-Х. Рр; дзвіницю, вкрита пірамідальним дахом На північ від неї парафіяни звели муровану триярусну; Церкві.poi_church_cathedral_monastery, Завершену Аналогічно. Церква Зачаття Святого Івана Хрестителя (УГКЦ). maps.visicom.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
  7. Гаврилюк, Андрій (22 травня 2023). Дерев'яна Церква Cв. Ап. Петра і Павла у селі Глиниці Яворівського району. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
  8. Церкви і будинки молитви Глиниці: список, мапа, адреси, телефони📞. ua.locator.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2023.

Посилання

ред.