Глиниці
Гли́ниці — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 1375 осіб. Орган місцевого самоврядування - Яворівська міська рада.
село Глиниці | |
---|---|
Церква Святих Апостолів Петра і Павла | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Яворівський район |
Тер. громада | Яворівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46140110190080840 |
Основні дані | |
Засноване | 1435 |
Населення | 1375 |
Площа | 2,03 км² |
Густота населення | 677,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81034 |
Телефонний код | +380 3259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°56′23″ пн. ш. 23°07′23″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
232 м |
Водойми | річка Безіменна |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт Краковець |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.Через південно-західну околицю села тече річка Безіменна, права притока річки Вишні.
Історія
ред.У 1880 році село належало до Яворівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, було 1322 мешканці, з них більшість були греко-католиками, а 343 — римо-католиками.
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 2080 осіб, з них 1495 українців-греко-католиків, 535 українців-римокатоликів, 25 поляків, 25 євреїв[1]. Село входило до ґміни Ґнойніце Яворівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Краківецького району Львівської області.
За радянських часів до села приєднано сусідню Глиницьку Волю — тепер це південна частина села.
-
Меморіал "Борцям за волю України"
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1369 | 99.56% |
російська | 2 | 0.14% |
угорська | 2 | 0.14% |
румунська | 1 | 0.08% |
інші/не вказали | 1 | 0.08% |
Усього | 1375 | 100% |
Релігійні споруди
ред.Дерев’яна церква Cвятих Апостолів Петра і Павла (колишня назва церкви Зачаття Святого Івана Хрестителя).
Найдавніші відомості про місцеву церкву походять з 1510 року. На одвірку південних дверей в наву зберігся різьблений напис, засвідчуючий дату будови: «Создася храм сей рокуо АХПΘ дня SІ Апі», тобто збудована 16 квітня 1689 року. Іконостас церкви – чотириярусний різьблений позолочений, походить з XVIII ст. На початку ХХ ст., можливо, був частково перебудований (виконана широка арка між 1 і 2 ярусами). Після пожежі відбудована у 1821 році. Наступний значний ремонт проведено в кінці 1920-х років.
Церква була сильно пошкоджена під час Другої світової війни і була відновлена по її закінченні. Проте, зважаючи на відсутність кваліфікованих майстрів, реставрацію було проведено нефахово, з використанням неякісної деревини та порушенням попередних форм храму. Центральний барабан був сильно зміщений до вівтарної частини. У 1951 році церкву закрили. Вісімдесятилітній місцевий мешканець Степан Дубас згадує останню відправу, яка відбулася тут офіційно у 1951 році, потім відправи велися підпільно: «Наш священник приїжджав таємно, перебирався у жіночий одяг і так добирався сюди», – згадує старожил. У 1989 році храм відчинили, а у 1990 році церкву повернули греко-католицький громаді, на парафію був призначений священник о. Михайло Шуварик. Тоді ж провели ремонт храму. 3 22 листопада 2003 року і до сьогодні на парафії трудиться священник о. Степан Грицан[3]. У 2007 році церква Зачаття Святого Івана Хрестителя була перейменована на церкву Св. Ап. Петра і Павла[4][5].
Будівля тризрубна, одноверха. До нави зі сходу прилягає вужчий вівтар гранчастої форми, при його північній і південній стінах прибудовані ризниці, з заходу - вужчий прямокутний бабинець. Двосхилий ломаний дах нави завершує на світловому восьмерику шоломова баня з ліхтарем і маківкою. Гребені багатосхилого даху вівтаря і двосхилого бабинця вінчають менші ліхтарі з маківками. На південний захід від церкви збереглася стара дерев'яна одноярусна квадратова, зведена в 1920-х рр. дзвіниця, вкрита пірамідальним дахом. На північ від неї на церковному подвір'ї парафіяни звели нову муровану триярусну дзвіницю, яка аналогічно церкві, завершується двосхилим дахом і ліхтарем з маківкою[6].
Церква була у аварійному стані – нахилена у західному напрямку, стіни бабинця прогнили до низу і деформувались. У 2017 році було проведено протиаварійні роботи на куполі храму: відреставровані несучі конструкції центрального барабану і купола, виконано гідроізоляцію фундаменту. Церкві було повернуто її первісний вигляд: Вирівняли каркас споруди та змістили купол на правильне місце. Бляшану покрівлю вівтаря і даху нави і бабинця замінили мідною. Церква має архітектурну підсвідку.
Завдяки старанням мешканцям села церква має надзвичайно гарний вигляд. Сьогодні у дерев’яній церкві постійно відбуваються святочні Богослужіння. Церква стоїть при головній дорозі на невеликому горбочку і зачаровує своєю красою[7].
Також в селі наявно є ще два храми - церква Зачаття Святого Івана Хрестителя та церква Преподобного Онуфрія Великого[8].
Місцева греко-католицька парафія належала до Яворівського деканату (з 1920 року — Краковецького деканату) Перемишльської єпархії.
-
Церква Зачаття Святого Івана Хрестителя
-
Церква Преподобного Онуфрія Великого
-
Дзвіниці
Відомі люди
ред.Народились
ред.- Аполінарій Тарнавський — засновник санаторію в Косові на Гуцульщині.
- Петро Франко — почесний голова Всеукраїнського Товариства політичних в'язнів і репресованих, дослідник, письменник, редактор, громадський діяч.
Примітки
ред.- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 30.
- ↑ Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - Краковецький. www.ugccla.lviv.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2023.
- ↑ Церква Глиниці Яворівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Глиниці с Церква св.Іоана Предтечі. www.pslava.info. Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Глиниці, Церква Зачаття Святого Івана ХрестителяЦерква Зачаття Святого Івана ХрестителяЦерква Зачаття Святого Івана Хрестителя розташована в північній частині села; Дорозі, При; тризрубна, на низькому підвищенні Будівля; форми, одноверха До нави зі сходу прилягає вужчий вівтар гранчастої; Ризниці, При Його Північній І. Південній Стінах Прибудовані; квадратова, з заходу-вужчий прямокутний бабинець Двосхилий ломаний дах нави завершує на світловому восьмерику шоломова баня з ліхтарем і маківкою Гребені багатосхилого даху вівтаря і двосхилого бабинця вінчають менші ліхтарі з маківками На південний захід від церкви збереглася стара деревяна; Дзвіниця, Зведена В. 1920-Х. Рр; дзвіницю, вкрита пірамідальним дахом На північ від неї парафіяни звели муровану триярусну; Церкві.poi_church_cathedral_monastery, Завершену Аналогічно. Церква Зачаття Святого Івана Хрестителя (УГКЦ). maps.visicom.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Гаврилюк, Андрій (22 травня 2023). Дерев'яна Церква Cв. Ап. Петра і Павла у селі Глиниці Яворівського району. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Церкви і будинки молитви Глиниці: список, мапа, адреси, телефони📞. ua.locator.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
Посилання
ред.- Gnojnice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 640. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |