Глазков В'ячеслав Валерійович

боксер
(Перенаправлено з Глазков В'ячеслав)

В'ячеслав Глазков (15 жовтня 1984, Луганськ) — український професійний боксер, призер Олімпійських ігор у надважкій ваговій категорії.

В'ячеслав Глазков
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Глазков В'ячеслав Валерійович
Громадянство Україна Україна
Народився 15 жовтня 1984(1984-10-15) (39 років)
Луганськ
Вагова категорія Важка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
Стійка Правша
Зріст 190 см
Розмах рук 192 см
Стиль ортодокс
Тренер О. О. Арланов
Е. О. Мєнчаков
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Професіональна кар'єра
Перший бій 2 липня 2009
Останній бій 16 січня 2016
Боїв 23
Перемог 21
Перемог нокаутом 13
Поразок 1
Нічиїх 1
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Бронза Пекін 2008 Надважка вага
Чемпіонат світу з боксу
Срібло Чикаго 2007 Надважка вага

В'ячеслав Глазков тренувався в спортивному клубі «Динамо» в Луганську.

Олімпійську медаль він виборов на пекінській Олімпіаді у надважкій ваговій категорії.

2 липня 2009 почав професійну кар'єру у важкій ваговій категорії[1].

В кінці 2015 року деякі російські ЗМІ опублікували провокаційні заяви про те, ніби В'ячеслав Глазков планує подати документи на здобуття російського громадянства[2], проте дана інформація була офіційно спростована самим боксером[3].

Професіональна кар'єра ред.

Титульний бій з Чарльзом Мартіном ред.

16 січня 2016 року американець Чарльз Мартін здобув перемогу над В'ячеславом Глазковим в боротьбі за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF[4]. Бій вийшов не таким, як очікували багато шанувальників українського спортсмена. Вже в третьому раунді Глазков оступився і підвернув ногу і потім двічі опинявся на настилі рингу через травмоване коліно. Після другого падіння в середині раунду українець, показав рефері, що не зможе продовжити бій через травму. У результаті перемога дісталася Мартіну технічним нокаутом.

Травма, отримана Глазковим в бою з Мартіном, виявилася дуже серйозною - розрив хрестоподібної зв'язки у коліні. Позбувшись її наслідків, В'ячеслав вирішив завершити спортивну кар'єру.[5]

Статистика професійних боїв ред.

Бій Рекорд Дата Суперник Місце поєдинку Раундів Примітки
Поразка 21(13)-1-1 16 січня 2016   Чарльз Мартін (22-0-1)   Барклайс-центр, Бруклін, США TKO (12) Бій за вакантний титул IBF
Перемога 21(13)-0-1 15 серпня 2015   Кертсон Мансвел (24-11)   БаскетХолл, Краснодар, Росія KO (10)
Перемога 20(11)-0-1 14 березня 2015   Стів Каннінгем (28-6)   Bell Center, Монреаль, Канада UD (12)
Перемога 19(12)-0-1 8 листопада 2014   Дарнел Вілсон (25-17-3)   Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, Пенсільванія, США RTD (10)
Перемога 18(11)-0-1 9 серпня 2014   Деррік Россі (29-8)   Sands Casino Resort, Бетлегем, Пенсільванія, США MD суддів (10)
Перемога 17(11)-0-1 15 березня 2014   Томаш Адамек (49-2)   Sands Casino Resort, Бетлегем, Пенсільванія, США UD суддів (12) Бій за титул IBF North American
Перемога 16(11)-0-1 16 листопада 2013   Гарретт Вілсон (13-6-1)   Turning Stone Resort & Casino, Верона, Нью-Йорк, США UD суддів (10)
Перемога 15(11)-0-1 3 серпня 2013   Байрон Поллі (25-15-1)   Мохеган Сан Казіно, Анкасвілл, США TKO (8) 0:30
Нічия 14(10)-0-1 23 лютого 2013   Малік Скотт (35-0)   Paramount Theatre, Гантінгтон, Нью-Йорк, США SD (10)
Перемога 14(10)-0 22 грудня 2012   Тор Геймер (19-1)   Sands Casino Resort, Бетлегем, Пенсільванія, США Відмова від продовження бою, RTD (8) 3:00
Перемога 13(9)-0 8 вересня 2012   Костянтин Айріх (23-6-2)   Олімпійський, Москва, Росія UD (10) Бій за вакантний титул WBC Baltic Silver.
Перемога 12(9)-0 1 травня 2012   Гбенга Олоукун (19-7)   Палац спорту в Крилатському, Москва, Росія TKO (10) 1:32
Перемога 11(8)-0 16 березня 2012   Євген Орлов (13-11-1)   Цирк, Краснодар, Росія Відмова від продовження бою, RTD (10) 3:00
Перемога 10(7)-0 4 грудня 2011   Данило Перетятько (17-29)   Мегаспорт, Москва, Росія Відмова від продовження бою, RTD (8) 3:00
Перемога 9(6)-0 26 березня 2011   Денис Бахтов (33-5)   ДІВС, Єкатеринбург, Росія UD
Перемога 8(6)-0 4 грудня 2010   Аскер Балаш (1-1)   ТРЦ «Термінал», Бровари, Україна Відмова від продовження бою, RTD (6) 3:00
Перемога 7(5)-0 16 жовтня 2010   Азіс Рахмонов (6-3)   Алатир, Єкатеринбург, Росія Відмова від продовження бою, RTD (6) 3:00
Перемога 6(4)-0 14 липня 2010   Марк Браун (15-3)   South Philly Arena, Філадельфія, Пенсільванія, США TKO (6) 2:13
Перемога 5(3)-0 24 квітня 2010   Іван Швайко (2-0)   Палац спорту, Київ, Україна Відмова від продовження бою, RTD (6) 3:00
Перемога 4(2)-0 24 квітня 2010   Рамон Хейз (15-29-1)   Sosua Bay Grand Casino, Пуерото Плата, Домініканська Республіка TKO (4) 1:58
Перемога 3(1)-0 19 грудня 2009   Станіслав Білокінь (3-2)   Палац спорту «Юність», Запоріжжя, Україна Відмова від продовження бою, RTD (4) 3:00
Перемога 2-0 24 жовтня 2009   Олексій Варакін (28-16-3)   Студія фільмів Свердловська, Єкатеринбург, Росія UD суддів (4)
Перемога 1-0 2 липня 2009   Оезкан Четинкая (15-5-1)   Палац спорту в Крилатському, Москва, Росія UD суддів (4)

Сім'я ред.

Його бабуся загинула під час обстрілів Луганська у 2014 році[6].

Державні нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Vyacheslav Glazkov. boxrec.com. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 10 квітня 2010.
  2. Олег Богатов (9 грудня 2015). Претендент на чемпионский пояс IBF украинец Глазков намерен принять гражданство РФ (рос.). rsport.ru. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 10 січня 2016.
  3. Боксер В'ячеслав Глазков: "Я – громадянин України!". sport-ukr.segodnya.ua. 9 грудня 2015. Процитовано 10 січня 2016.
  4. Український боксер Глазков програв технічним нокаутом титул IBF (відео). ukranews.com. Українські новини. 17 січня 2016.
  5. Один из лучших украинских боксеров супертяжей стал дальнобойщиком. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 24 лютого 2020.
  6. Korrespondent.net. Український боксер розповів, як у Луганську снарядом вбило його бабусю (рос.). Процитовано 8 жовтня 2018.
  7. Указ Президента України № 804/2008 від 4 вересня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх». Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 19 серпня 2012.

Посилання ред.