Глаголєва-Аркадьєва Олександра Андріївна
Олександра Андріївна Глаголєва-Аркадьєва (нар. 16 (28) лютого 1884, Товарково, нині Тульської області, СРСР — 30 жовтня 1945, Москва, СРСР) — доктор фізико-математичних наук (1935); перша російська жінка-фізик, що отримала світову популярність в науковому співтоваристві; одна з перших жінок — професорок Московського університету. Дружина фізика Володимира Костянтиновича Аркадьєва.
| Глаголєва-Аркадьєва Олександра Андріївна | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народилася |
16 (28) лютого 1884 Tovarkovod, Богородицький повітd, Тульська губернія, Російська імперія[1] |
| Померла |
30 жовтня 1945[1] (61 рік) Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | фізик, викладачка університету |
| Alma mater | Московські вищі жіночі курси |
| Галузь | фізика[2] |
| Заклад |
МДУ Російський національний дослідницький медичний університет імені М. І. Пироговаd Московський технологічний університетd |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
 Глаголєва-Аркадьєва Олександра Андріївна у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Рано проявила інтерес до навчання. Закінчила фізико-математичний факультет Московських вищих жіночих курсів в 1910 році та залишилася працювати там же асистенткою на кафедрі фізики.
У 1914-18 роках працювала в рентгенологічному кабінеті при військовому госпіталі.
З 1918 року після об'єднання Московських вищих жіночих курсів з Московським університетом, викладала в університеті.
У 1919 році вийшла заміж за вченого фізика Володимира Костянтиновича Аркадьєва, в лабораторії якого працювала.
З 1930 року — професор Московського університету і 2-го Московського медичного інституту. Засновниця і завідувачка (з 1932 року) кафедрою загальної фізики для природничих факультетів Московського університету[3].
У 1939 році Олександра Андріївна через хворобу залишила педагогічну роботу.
Похована на Новодівичому кладовищі.
Наукова робота ред.
У 1916 році О. А. Глаголєва-Аркадьєва сконструювала прилад для вимірювання глибини залягання куль і осколків снарядів у поранених — рентгеностереометр.
У 1922 році побудувала нове джерело електромагнітних хвиль — так званий масовий випромінювач, який являє собою посудину з алюмінієвою тирсою, зваженою у в'язкому маслі. Тирса, що є рухомими вібраторами Герца, при пропущенні через неї електричної іскри випромінює електромагнітні хвилі.
У 1923 році завдяки малим розмірам вібраторів Глаголєвій-Аркадьєвій вдалося отримати хвилі довжиною від 5 см до 82 мкм, які заповнили проміжок на шкалі електромагнітних хвиль між спектрами інфрачервоних і радіохвиль. За допомогою свого винаходу в 1923 році вона першою у світі отримала найбільш короткі радіохвилі з довжиною, що дорівнюють довжині теплових хвиль.
Це важливе відкриття довело єдність світлових і електромагнітних хвиль і принесло Глаголєвій-Аркадьєвій широку популярність і визнання в наукових колах СРСР і світу.
Спираючись на дослідження за попередні 25 років, Глаголєва-Аркадьєва зробила повну класифікацію та оформлення термінології електромагнітних хвиль, розбивши шкалу на частини: низькочастотні хвилі, радіохвилі, ультра-радіохвилі, ІЧ-промені, світлові промені, УФ-промені, рентгенівські промені, гамма промені, виконавши побудову єдиної шкали електромагнітних хвиль[4].
Твори ред.
- Собрание трудов, М.- Л., 1948
Примітки ред.
- ↑ а б в Глаголева-Аркадьева Александра Андреевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Краткая история кафедры общей физики. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Что дали миру женщины?. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
Література ред.
- [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ed/Glagoleva-book.pdf[недоступне посилання з Июнь 2018] А. А. Глаголєва-Аркадьєва.][недоступне посилання з Сентябрь 2019] Глава з історичного довідника про кафедру загальної фізики. М .: Фізичний факультет МГУ. 2005. С.60-65
- А. А. Глаголєва-Аркадьєва. 120 років від дня народження. Стаття в газеті «Радянський фізик» № 5 (41), 2004.
- Храмов, Ю. А. Глаголєва-Аркадьєва Олександра Андріївна // фізики: Біографічний довідник / Под ред. А. І. Ахієзера . — Изд. 2-е, испр. і доп. — М. : Наука, 1983. — С. 86. — 400 с. — 200 000 прим. — ББК 22.3гя2 . — УДК 53 (G) .
- Волкова К. А., Олександра Андріївна Глаголєва-Аркадьєва (1884—1945). — М., 1947.
- Малов Н. Н. Олександра Андріївна Глаголєва-Аркадьєва (1884—1945) // Успіхи фізичних наук, 1946, т. 29, ст. 1-2.