Гетера (дав.-гр. ῾ἑταίρα, «подруга»; лат. hetaera) — тип повій у Стародавній Греції, що, окрім надання сексуальних послуг, працювали співрозмовником і розрадником клієнта. На відміну від простих гречанок, були високоосвіченими і мали право виступати на симпосії.

ОписРедагувати

Мали високий рівень освіченості. Вони не стільки надавали сексуальні послуги (до того ж, здебільшого за власним вибором), скільки розважали бесідою, піснею чи танцем[1] та приваблювали аристократичними манерами[2].

Вперше гетери у великому числі з'явилися в Коринфі у зв'язку з культом богині вроди Афродити — так звані, ієродули. З часів Солона, який вбачав у гетерах запоруку непохитності шлюбу, вони з'явилися і в Афінах. До Перикла гетерами ставали лише рабині, але потім в це середовище потрапляли і вільні дівчата, особливо чужинки. Завдяки своєму здебільшого непересічному розуму та освіті, знанню багатьох тонкощів в поведінці афінські гетери збирали довкола себе видатних мужів. В їх будинках збиралися видатні політичні діячі, поети, скульптори тощо, чому не могло сприяти замкнене життя заміжніх грекинь. Деякі гетери досягали такого політичного впливу, що могли відігравати помітну роль у суспільному житті грецьких полісів. Нерідко гетер вшановували встановленням статуй.

Життя гетер описане кількома античними авторами, зокрема Лукіаном у «Розмовах гетер» і Алкіфроном в «Листах гетер».

Видатні гетериРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Словарь гендерных терминов. Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 13 серпня 2010. 
  2. Толковый словарь русского языка Ушакова[недоступне посилання з липня 2019]

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гетера