Гетера

Гетера (дав.-гр. ῾Εται̃ραι — подруга, коханка) — освічена незаміжня жінка у Стародавній Греції, яка вела вільний незалежний спосіб життя. Терміном «гетера» також позначалися і повії, проте від сучасного розуміння гетер відрізняла освіченість. Вони не стільки надавали сексуальні послуги (до того ж, здебільшого за власним вибором), скільки розважали бесідою, піснею чи танцем та приваблювали аристократичними манерами.

Гетера танцює на сімпосії, тондо червонофігурного кілікса з Вульчі; напис Калос: «Філіппос Каллісто», вазописець Брига

Жінка грає на авлосі. Червонофігурний кілікс, 5 ст. до н. е., Вазописець Брига

Вперше гетери у великому числі з'явилися в Коринфі у зв'язку з культом богині вроди Афродити — так звані, ієродули. З часів Солона, який вбачав у гетерах запоруку непохитності шлюбу, вони з'явилися і в Афіни. До Перикла гетерами ставали лише рабині, але потім в це середовище потрапляли і вільні дівчата, особливо чужинки. Завдяки своєму здебільшого непересічному розуму та освіті, знанню багатьох тонкощів в поведінці афінські гетери збирали довкола себе видатних мужів. В їх будинках збиралися видатні політичні діячі, поети, скульптори тощо, чому не могло сприяти замкнене життя заміжніх грекинь. Деякі гетери досягали такого політичного впливу, що могли відігравати помітну роль у суспільному житті грецьких полісів. Нерідко гетер вшановували встановленням статуй.

Життя гетер описане кількома античними авторами, зокрема Лукіаном у «Розмовах гетер» і Алкіфроном в «Листах гетер».

Видатні гетери

«Гетера Фріна перед ареопагом», Жан-Леон Жером, 1861, Гамбурзька картинна галерея

• Археанасса — подруга Платона.
• Белістіха — гетера фараона Птолемея II Філадельфа.
• Вакхіс — коханка оратора Гіперіда, відома своєю безкорисливістю і добротою.
• Герпіліс — коханка Аристотеля і мати його сина.
• Глікерія — співмешканка комедіографа Менандра.
• Гнат — коханка поета Дифіла.
• Елефантида — автор посібників еротичного характеру.
• Клеонісса — авторка кількох філософських праць, що не збереглись донині.
• Лагіска — коханка ритора Ісократа та оратора Демосфена.
• Ламія— коханка базилевса Деметрія I Поліоркета.
• Лаїса Коринфська — кохана філософа Арістіппа.
• Лаїса Сицилійська — натурниця художника Апеллеса, вбита в храмі Афродіти.
• Літала — коханка Ламаліона.
• Леена — відома тим, що відкусила собі язика, аби не видати змову Гармодія і Аристогітона, за це їй спорудили статую.
• Мегалострата — муза поета Алкмана.
• Менатеїра — коханка оратора Лісія.
• Мільто — уродженка Фокіди, її називали східною Аспасіяєю.
• Неера — проти неї виступав в суді Демосфен.
• Нікарета — засновниця знаменитої школи гетер в Коринфі.
• Пігарета — коханка філософа Стільпона з Мегари.
• Пітіоніса — відома царськими розкішами, якими її оточив Гарпал, намісник Александра Македонського у Вавилоні.
• Сапфо — поетеса, закінчила школу гетер, але власне гетерою не була.
• Таїс Афінська — коханка Александра Македонського і дружина діадоха Птолемея І Сотера.
• Таргелія — за свідченнями Плутарха, коханка кількох грецьких полководців.
• Феодетта — коханка полководця Алківіада.
• Фріна — натурниця скульптора Праксітеля, прообраз статуї Афродіти Кнідської. За переказом, через те, що Фріна була гетерою, Праксітеля викликали в суд. Проте коли скульптор зірвав з Фріни покривало, і весь ареопаг побачив божественну красу її тіла, звинувачення були зняті.

Джерела

• Реальный словарь классических древностей^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Гетера // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)