Відкрити головне меню

Гершеле Острополер (їдиш: הערשעלע אָסטראָפּאָלער; Гершеле Остропільський, тобто Герш, зменшувальне: Гершеле з Острополя; *1757, Остропіль — 1811, Меджибіж) — історична особа, єврей з Острополя, що уславився своїми витівками і влучними відповідями, ставши одним з головних героїв усної традиції, зокрема жартів і анекдотів східноєвропейських євреїв.

Гершеле Острополер
їд. הערשעלע אָסטראָפּאָלער
Народився 1757
Балта, Балтський повіт, Подільська губернія
Помер 1811
Меджибіж, Летичівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Діяльність артист кабаре, Блазень

БіографіяРедагувати

Гершеле Острополер народився у волинському містечку Острополі. За фахом він був шойхетом, тобто різником, що здійснює забій худоби та птиці згідно з ритуальними приписами, але нужденність зробила з нього мандрівника. Під час однієї з таких мандрівок його до свого двору як блазня-порадника узяв відомий цадик ребе Борух Тульчинський, відомий також як Борух Меджибізький (17501810), онук Баал Шем Това.

Народний балагур і дотепник, Острополер не тільки розважав цадика своїми веселими анекдотами, намагаючись позбавити його від меланхолії, але часом і засуджував за нестримність вдачі й напади безпричинного гніву. За переказами, за один із таких дотепів на адресу цадика хасиди скинули Острополера зі сходів і незабаром він помер, вочевидь, від завданих поранень.

Острополер — персонажРедагувати

Гершеле Острополер ще за життя був дуже популярною особою, після смерті доволі швидко він став героєм численних історій, анекдотів і жартів євреїв Поділля та Волині, відтак обернувшись на одного з найпопулярніших персонажів фольклору східноєвропейських євреїв. У народних оповідках образ Гершеле Острополер є багатогранним, що зближує його з фольклорними жартівниками інших народів, в тому числі й найпопулярнішим міжнародним східним Ходжою Насреддіном: він і мудрець, і простак, правдошукач і дурисвіт, благочестивець і нечестивець у одній особі. Сюжетну основу переважної більшості народних оповідок про Гершеле Острополера становлять відносини жартівника та його покровителя цадика Боруха. Збірки оповідань і анекдотів про Острополера видані на їдиш, івриті, російською, німецькою, англійською та іншими мовами.

Величезна фольклорна популярність Гершеле Острополера спричинила той факт, що він як герой потрапив і у твори професійної культури. Фольклорна версія смерті Острополера та його «веселі» похорони відображені в оповіданні І. Мангера «Гершеле з Острополя». Життя і пригоди Острополера стали темою і для інших, переважно мовою їдиш письменників: Е. Ауербаха, М. Ліфшиця (18941940; його п'єса про Острополера була поставлена Віленської трупою на початку 1930-х рр.), І. Трунка, який присвятив йому роман «Дер фрейлехстер ід ін дер велт» («Найвеселіший єврей у світі», 1953). Ісаак Бабель у оповіданні «Шабос-нахаму» (1918) описав життя багатодітного, обтяженого побутом бідняка Гершеле Острополера.

Джерела та посиланняРедагувати