Герчанівський Дмитро

Дмитро́ Герчанівський (30 вересня 1894, с. Ваньовичі, Самбірський район, Львівська область[1] — 1 жовтня 1984, Лівонія, штат Мічиган, США[2]) — український військовий і громадсько-політичний діяч, один із організаторів УВО.

Дмитро Герчанівський
Гречанівський.jpg
Народження 30 вересня 1894(1894-09-30)
Ваньовичі, Самбірський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть 1 жовтня 1984(1984-10-01) (90 років)
Лівонія, Вейн, Мічиган, США
Країна ЗУНР ЗУНР
Приналежність USS kokarda.svg УСС, ZUNR coa.svg УГА
Звання OR-4 USR Korporal.svg Вістун (капрал)
Війни / битви Перша світова війна
Українська революція

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Ваньовичі Самбірського повіту на Львівщині 1894 року в тодішній Австро-Угорській імперії.

У 1914 році при формуванні Легіону Українських Січових Стрільців зарахований до 2 сотні поручника Романа Сушка, брав участь у численних боях. Під час одного із боїв полонений російськими солдатами, із іншими січовиками відправлений на Волгу у Царицин.

У листопаді 1918 перед повстанням проти гетьманщини очолював булавну сотню — обозники і майстри стрілецьких майстерень.

На початку лютого 1919 року січові стрільці уступили Київ більшовикам, останнім із столиці України вийшов курінь під командуванням сотника Герчанівського з групи полковника Івана Чмоли; січовики відступили до Проскурова (тепер Хмельницький).

З половини 1920 Герчанівський із своєю сотнею воює у 2 пішому полку січових стрільців, що складався в основі з білоцерківських селян та галицьких новобранців.

В часі Другого Зимового походу Герчанівський — у Волинській групі, ад'ютант начальника повстансько-партизанського штабу, а з 23 жовтня 1921 року Штабу Повстанської армії УНР Юрія Отмарштейна. Тоді він писав стрілецькі листівки та матеріали і підписував їх псевдонімом Дмитро Стрілець (або Січовик). З 1921 року входив до Начальної команди організації (майбутньої УВО), яка після реорганізаційних дій Коновальця замінила Начальну колегію.

Дружні стосунки пов'язували його і з Євгеном Коновальцем. Коли провідника УВО переслідувала поліція, вирішено переправити його за кордон, це було поручено Герчанівському.

В 1930-х роках обіймав посаду інженера — закінчив технічний факультет.

Перед приходом радянської влади у Галичину емігрує за кордон і згодом поселяється у США. Розвинув активну громадську і публіцистичну діяльність — публікації у часописі «Вісті комбатанта» та інших виданнях. Статті на стрілецьку тематику — «Початки січових стрільців», «Прикметні риси січових стрільців», «В російському полоні». 1963 року у Мюнхені вийшла книга «Вигнати окупанта», була перевидана у Детройті в 1969 році накладом автора.

Дмитро Герчанівський помер 1 жовтня 1984 року.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Іван Драбчук. Дмитро Герчанівський — січовик і публіцист, «Галицьке слово»
  • Олег Шатайло. Спадкоємці козацької слави.
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

ПосиланняРедагувати